Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Розрізняють об'єкти цивільного права і об'єкти права інтелектуальної власності. Об'єктом цивільного права може бути будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності, а об'єктом права інтелектуальної власності – тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства (тобто заявлена пропозиція одержала правову охорону з боку держави).

Таблиця

Об'єкти права інтелектуальної власності

Об'єкти праваКонкретні права інтелектуальної власності
Об'єкти авторського права і суміжних правЛітературні й художні твори, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних; виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення
Об'єкти промислової власностіВинаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографія) інтегральних мікросхем
Об'єкти засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу, товарів і послугКомерційне (фірмове) найменування, торговельні марки, об'єкти географічних зазначень походження товарів
Об'єкти селекційних досягненьОб'єкти селекційних досягнень у рослинництві й тваринництві
Об'єкти науково-технічної інформаціїКомерційні таємниці – об'єкти конфіденційної (нерозкритої) інформації, ноу-хау
Об'єкти нетрадиційних рішеньНаукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, об'єкти захисту від недобросовісної конкуренції

Найзагальнішим визначенням суб'єкта права є наступне: "Суб'єкт права – це людина або організація чи інше соціальне утворення, які законом наділені здатністю мати суб'єктивні права та нести юридичні обов'язки і, отже, бути учасниками правовідносин".

Отже, суб'єктом права може бути будь-яка людина (фізична особа) незалежно від громадянства, це може бути громадянин України, громадянин іншої держави і особа без громадянства, постійного місця проживання, роду занять та інших її особистих чинників.

Виходячи з чинного законодавства України про інтелектуальну власність, суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути: автор (співавтори); заявники; роботодавці; правонаступники (спадкоємці; інші фізичні і юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності переходить згідно із законом чи договором; держава).

Проблеми захисту інтелектуальної власності

Виробництво інформації вимагає великих витрат. Її передача здійснюється легко й не пов'язана з великими витратами. Тому тим. хто виробив інформацію, надзвичайно важко привласнити її цінність за допомогою продажу. Адже особа, якій інформація продана, відразу ж стає потенційним конкурентом виробника внаслідок дуже низьких витрат передачі інформації. Покупці ж прагнуть стати "безбілетниками" і платити тільки за передачу інформації (прикладом може слугувати низька ціна піратських компакт-дисків). Тому можна говорити про те, що інформація має ознаки суспільного блага.

Споживання інформації має неконкурентний характер: якщо інформація створена, то будь-яка людина може "споживати" її, не знижуючи її доступності для інших осіб. Кожний, хто може одержати вигоду від використання інформації, повинен мати можливість користуватися нею вільно, у противному випадку інформація не буде використовуватися ефективно. Але якщо винахідник не зможе одержати всю економічну цінність інформації, то виникне нестаток інвестицій у винахідницьку діяльність.

З одного боку, небажано, щоб винахідник не міг привласнити результати своєї праці, оскільки це знижує стимули до інвестицій у виробництво інформації, але з іншого боку неконкурентний і кумулятивний характер інформації припускають, що вироблене знання має залишатися по можливості загальнодоступним. Із цієї дилеми випливає висновок, що для створення стимулів як до інвестування у виробництво інформації, так і до поширення нового знання в суспільстві повинні застосовуватися неринкові механізми.

Державне втручання, що може допомогти вирішити ці проблеми, набуває наступних основних форм:

• держава бере на себе виробництво інформації (наприклад, прогнози погоди);

• держава субсидіює приватне виробництво інформації (прямо або за рахунок податкових пільг), прикладами державного субсидування можуть служити різні фонди для стимулювання фундаментальних досліджень у науці, мистецтві й т.ін.;

• держава надає монопольні права творцям інформації за допомогою патентів, торговельних марок і авторських прав.

Протягом усього часу існування законів, націлених на захист інтелектуальної власності, ведуться суперечки про те, що варто захищати, в якій мірі і на який строк.

У цілому в економічній теорії домінує точка зору, відповідно до якої захист інтелектуальної власності необхідний для створення стимулів до новаторської та творчої діяльності.

Однак є й інший похід, що скептично ставиться до необхідності захисту інтелектуальної власності. Супротивники правової охорони інтелектуальної власності вважають, що патенти й авторське право не потрібні, тому що в основному інноваційна діяльність відбувається не залежно від фінансової винагороди, і крім того, є й інші засоби, окрім правової системи, які дають можливість творцеві ідеї скористатися вигодами від своїх зусиль, перш ніж інші скопіюють його ідею. Якщо винахідникові вдалося випередити інших, то проміжок часу між використанням автором свого винаходу й імітацією винаходу іншими дасть можливість винахідникові отримати тимчасовий прибуток, якого буде досить для того, щоб винагородити його за внесок у багатство суспільства.

У сучасних умовах для багатьох нововведень основним джерелом конкурентних переваг став час. До коштів, які дозволяють авторам скористатися плодами своїх винаходів, відноситься також продажне й сервісне обслуговування (це вірно для фірм у таких високотехнологічних галузях як виробництво засобів обчислювальної техніки, напівпровідників і авіабудуванні). Широке поширення нової технології може бути пов'язане зі своєю власною вигодою, включаючи можливість швидко зайняти домінуючий стан на ринку, затвердити свою власну технологію як стандарт і підвищити витрати покупців, що виникають при переході на іншу продукцію.

Однак, незважаючи на заперечення, що виникають, загальнопоширеною є точка зору, яка підкреслює необхідність правової охорони інтелектуальної власності. Закон про інтелектуальну власність охоплює наступні основні сфери:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності
  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30