аналіз – реальний чи мислений поділ об'єкта на складові, встановлення подібності, відповідності певних сторін, властивостей та відношень між нетотожними об'єктами;
синтез – поєднання елементів об'єкта у ціле;
абстрагування – процес відходу від певних якостей та відносин досліджуваного явища з одночасним виділенням потрібних для дослідника властивостей; у результаті абстрагування виводяться економічні категорії, тобто наукові поняття, які характеризують окремі сторони економічних явищ (наприклад, товар, гроші, ціна);
ідеалізація – мислительна процедура, яка пов'язана з утворенням абстрактних, ідеалізованих об'єктів, що є принципово неможливим ("абсолютно чорне тіло", "ідеальний газ" тощо); ідеалізація тісно пов'язана з абстрагуванням та мис- леним експериментом;
індукція – це рух думки від одиничного до загального, від досвіду, фактів – до їх узагальнення та висновків;
дедукція – сходження у пізнанні від загального до одиничного;
На основі виявленої схожості роблять відповідний висновок – умовивід за аналогією. Загальна схема такого умовиводу: об'єкт А має ознаки а, б, в, д; об'єкт В має ознаки б, в, д, отже, об'єкт В, можливо, має ознаку а. Отже, аналогія надає не достовірне, а вірогідне.
Моделювання – метод дослідження певних об'єктів, який передбачає відтворення їхніх властивостей на іншому об'єкті – моделі, що є аналогом оригінального об'єкта. Прикладами моделювання можуть бути речове (предметне), знакове моделювання. У свою чергу, прикладом знакового моделювання є математичне, комп'ютерне моделювання.
3. Серед основних категорій синергетики є наступні.
Випадковість – непередбачені явища й процеси, такі що самовиникають на основі внутрішніх причин, самоорганізуються й самоуправляються. Це самостійні елементи (властивості) соціального життя, які впливають на нього конструктивно (позитивно) або деструктивно (негативно). Випадок як самодостатня істота, у певних критичних точках системної динаміки постає тією силою, яка керує моментом вибору між рівноможливими варіантами розгортання сценарію структурування, а отже й моменту вибору траєкторії подальшого життя та розвитку системи.
Нелінійність – багато варіантність шляхів еволюції, наявність вибору альтернативних процесів; нелінійна, непряма залежність еволюційних процесів від зовнішнього впливу.
Нерівноважність соціально-економічна – випадкові процеси (аттрактори, біфуркації) під впливом яких соціально-економічна система або її підсистеми переходить у стан нерівноваги, нестійкості, відхилень від траєкторії.
Флуктуації – це мікроскопічні зміни в системі, які не призводять до макроекономічних змін у станах близьких до рівноваги, але такі, що впливають на еволюцію системи в разі її виходу на біфуркаційний стан. Виникає ефект появи відхилень від лінійних характеристик системи.
Біфуркація – вилоподібне роздвоєння, розділення соціальних, політичних, економічних, духовно-культурних явищ, процесів, підсистем соціальної системи. Точки біфуркації – це значення (характеристики) параметрів системи, за яких порушуються упорядкованість та стійкість системи. Точка соціальної біфуркації – точка втрати сталості, а разом з цим втрата сили організаційної складової та цілковите її придушення самоорганізаційною складовою.
Ентропія – стан системи, який характеризує її відхилення від термодинамічної рівноваги. Закриті системи незмінно еволюціонують у бік зростання ентропії, а відкриті системи – у бік самоорганізованого впорядкування. Ентропія – це міра невпорядкованості системи, міра її хаосу.
Соціальний хаос – невпорядкованість соціальної системи, що характеризується нелінійністю, несталістю процесів і явищ, нерівноважністю, неоднорідністю, наявністю флуктуацій, аттракторів та аттракторних систем, дисипативних структур та інших характеристик хаотизованої метасоціальної системи або її підсистем.
Самоорганізація – процеси спонтанного впорядкування (переходу від хаосу до порядку), створення й еволюція структур у відкритих нелінійних середовищах. Наприклад, сільська громада є відкритим нелінійним середовищем у стані хаосу, в ній спонтанно створюється кооператив як самоорганізована, самокерована структура. Синергетика використовує й інші поняття (Білоус В. С. Синергетика та самоорганізація в економічній діяльності: Навч, посіб. – К.: КНЕУ, 2007. – С.27-30).
Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методологія наукового пізнання економічної реальності“ на сторінці 2. Приємного читання.
