Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Класична економічна теорія (політекономія) відкриває науковий етап розвитку економічної думки [1].

Класична політекономія відрізняється від попередніх, донаукових економічних вчень, тим, що її представники заклали методологічні основи всіх наступних економічних досліджень, перейшли від описовості та емпіризму до аналізу внутрішніх закономірностей економіки суспільства, пошуку законів його руху. Економісти-класики вперше застосували теоретичний аналіз, який базується на вивченні значного масиву фактів, з'ясуванні їх внутрішніх сторін і залежностей.

Проникнення у сутність економічних відносин, відкриття законів і механізму їх дії є результатом, у тому числі, набуття товарними відносинами масовості та зрілості, можливості статистичного спостереження [2]. Підприємницький клас, що сформувався і загартувався у період первісного нагромадження капіталу і буржуазних революцій, відтіснив на другий план капітал, зайнятий у торгівлі, грошовому обігу і позичкових операціях. Товарний характер виробництва докорінно змінив відносини між виробництвом і торгівлею, – вони вже не могли спиратися на нееквівалентний обмін. З'явилися умови для вивчення вартості як закону цін.

Перераховані обставини сприяли тому, що економічна думка звернулася до аналізу сфери виробництва, предметом науки стали, здебільшого, закони зростання багатства у сфері матеріального виробництва, і відтепер всі, хто вивчав політекономію під таким кутом і застосовував причинно-наслідковий аналіз, стали називатися класиками [3, с. 46-47].

Важливу роль у тому, що класичній школі вдалося проникнути у сутність економічних процесів, зіграли розвиток науки і техніки, філософії, історії, статистики [4].

Класична економічна теорія не могла дати відповіді на такі практичні питання. У ній домінували більш абстрактні поняття, ніж того вимагало повсякдення. Економісти-класики ніколи не ставили перед собою завдання вивчення реальної ринкової поведінки економічних суб'єктів, оскільки предметом їх досліджень були глибинні, сутнісні економічні процеси, а не конкретні форми їх прояву. Недостатність прагматизму класичної школи здійснила спробу подолати нова економічна теорія, яка у подальшому отримала назву неокласичної.

Примітки

1. Політекономія виникає у період становлення і розвитку мануфактурного виробництва, зростання його товарності, розширення та поглиблення товарно-грошових відносин.

Дослідники в еволюції класичної політичної економії виділяють три етапи (див. табл. 1)

Таблиця

Етапи еволюції класичної політичної економії

Назва етапуХарактеристика етапу
Ранній (В. Петті, П. Буагильбер, фізіократи)В межах етапу відбувається: · формування абстрактного методу дослідження; виділення основних категорій; установлення об'єктивності економічних законів; здійснюється перша спроба аналізу економіки суспільства як єдиного організму.
Зрілий (А. Сміт, Д. Рікардо)Характеризується: · створенням на основі узагальнення наявних економічних знань цілісної наукової системи; розробкою теорії соціально-економічного устрою суспільства; подоланням галузевого підходу до аналізу економічної діяльності; формуванням трудової теорії вартості і основ теорії взаємодії факторів виробництва та факторного розподілу доходів.
Пізній (Ж. Сісмонді, П. Ж. Прудон, Т. Мальтус, Ж.Б. Сей, Дж. Стюарт Мілль та ін.)Характеризується: · – відбиттям загострення основних протиріч капіталізму і позначається розробкою теорій, концепцій і підходів, спрямованих на їх пом'якшення (теорії факторів виробництва і витрат, функціональний і граничний аналіз, пропозиції щодо соціальних реформ.

• 2. З розвитком мануфактурного виробництва меркантилізм перестав відігравати провідну роль у поглядах на економіку: його головна ідея про грошове багатство суперечила новим реаліям. Мануфактура ознаменувала становлення промислового виробництва і приносила набагато більші доходи ніж торгівля.

• 3. Історія економічних вчень [Текст] : підручник / за ред. Тарасевича В. М., Петруні Ю.Є.. – К. : "Центр учбової літератури", 2013. – 352 с.

• 4. Ф. Бекон, Д. Локк, Т. Гобс звільнили науку від теології і здійснили першу спробу створення загальнонаукових методів пізнання, головним із яких був індуктивно-аналітичний метод. Саме його застосування сприяло поступовому переходу до тих способів і прийомів теоретичного аналізу, на яких будується і сучасна економічна наука.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика
  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30