Сучасна структуризація економічної науки

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Економічне життя суспільства складне і суперечливе. Воно являє собою багатогранну і багаторівневу структуру. Пізнати його не спроможна лише якась одна економічна дисципліна. Тому ця особлива сфера життєдіяльності людей – економіка – є об'єктом вивчення відповідної системи економічних наук.

Економіка виникла набагато раніше, ніж наука про неї. Протягом багатьох тисячоліть люди господарювали, опираючись на досвід попередніх поколінь. Знання носили емпіричний характер, не були узагальнені і синтезовані в єдину наукову систему. Попередниками наукової економіки були філософія і соціологія.

Економічні знання, виникають разом з людиною, суспільством і початково укорінені "в мову реального життя". Вони не існують поза трудовою діяльністю людини і не відособлені від неї. В процесі розвитку продуктивних сил суспільства, поділу праці діяльність мислення відокремлюється від предметної трудової діяльності, виникають групи людей, які займаються переважно усвідомленням існуючого світу. З XVI століття в Західній Європі розпочинається процес формування ринкової системи організації господарства. Разом з нею ускладнюються зв'язки між видимим рухом предметних форм багатства і прихованою сутністю економічних процесів, що відбуваються. Це породжує масову потребу в економічних знаннях, які б допомогали людям орієнтуватися в складному світі ринкових відносин і приймати ефективні рішення. В цих умовах економічні знання відокремлюються від інших знань, набувають систематичного характеру і перетворюються в особливу науку [1, с. 14].

Отже, економіка як наука, тобто як систематизоване знання про сутність економічних явищ і процесів, почала оформлятися в XVI – XVII ст. В цей же період розпочинається і процес диференціації знань. У даний час економічна наука – це система економічних наук, яка безперервно поповнюється.

В підручниках, навчально-методичній літературі, наукових публікаціях знаходимо різні підходи до класифікації економічної науки. Зокрема, в економічній науці виділяються чотири блоки: 1) економічна теорія (політекономія, мікроекономіка, макроекономіка); 2) історико-економічні науки (історія народного господарства, історія економічних учень); 3) спеціальні, або функціональні, економічні науки (фінанси, кредит, ціноутворення, бухгалтерський облік, банківська справа, страхова справа, маркетинг, менеджмент, економіка праці, економіка природокористування тощо); 4) конкретно-економічні науки, що вивчають ті чи інші сфери економічної діяльності суспільства (економіка галузей, тобто промисловості, транспорту, будівництва, туризму тощо) або окремі господарюючі суб'єкти (економіка підприємств, регіонів, окремих країн тощо).

Окремі автори всі економічні науки умовно поділяють на три види: 1) теоретичні – політекономія, макроекономіка, мікроекономіка; 2) прикладні: а) галузеві економічні науки: економіка промисловості, економіка сільського господарства, економіка будівництва, економіка торгівлі тощо; б) функціональні економічні науки: економіка праці, фінанси, грошовий обіг і кредит, статистика тощо; 3) стикові економічні науки (менеджмент, маркетинг, економічна історія й географія, демографія) [2].

Цікавий підхід запропонував український учений В. Єременко [3]. Автор наводить схему, в центрі якої розташовано "Фундаментальні економічні дисципліни", які уособлюють найабстрактніші категорії та поняття економічної науки, вироблені людством упродовж його писаної історії. Як зазначає вчений, економічна наука історично рухалася від "Ойкономії" давніх греків, через різні форми "Політичної економії", так звану "чисту" "Економікс" до "Соціальної економіки". Важливими гранями економічної науки у широкому розумінні слова є центральний ромб схеми – чотири "М"- "Мікроекономіка", "Макроекономіка", "Мезоекономіка", "Міжнародна економіка", – які утворюють собою "серцевину економічного знання". Ця серцевина оточена численними спорідненими блоками економічних дисциплін – "Загальноісторичні економічні дисципліни" і "Загальноприкладні економічні дисципліни", "Галузеві економічні науки" та "Економіка галузей народного господарства". В окремі підрозділи згруповано дисципліни, що відображають "Економіку продуктивних сил" у цілому, і окремо виділено "Економіку управління виробництвом". Такою є, на думку автора, найзагальніша схема сучасної системи економічних наук, яка може бути як розширена, так і звужена. Приміром, не увійшли до наведеної схеми численні "споріднені" науки – такі, як "Економічна соціологія", а також галузі знань, викликані до життя бурхливим техніко-економічним та інформаційним розвитком суспільства: інформаційна економіка, економіка знань, глобальна економіка тощо [2].

Примітки

• 1. Политическая экономия: прошлое, настоящее, будущее. I – часть [текст] : монография / под ред. В. М. Гейца, В.Н. Тарасевича. – К.: ЦУЛ, 2014. – 494 с.

• 2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведев В.С. Політична економія. Частина 1. Загальна економічна теорія. Частина 2. Спеціальна економічна теорія: Підручник. – Київ: Ніка-Центр. Ельга, 2000. –С.11, 14.

• 3. Єременко В. Економіка як наука: проблеми логіки, методології, класифікації // Економіка України. – 2005. – №12. – С.52-58.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасна структуризація економічної науки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки
  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30