Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Джон Кеннет Гелбрейт концепцію нового індустріального суспільства виклав у праці "Нове індустріальне суспільство" (1967). Ця книга принесла йому найбільшу популярність.

Сучасне суспільство, вважає автор, під впливом технічного прогресу поступово трансформується в деяку "індустріальну систему" [1], в якій провідну роль відіграють великі корпорації. Вони випускають основну масу продукції, тільки вони можуть опанувати науково-технічні досягнення, що зовсім недоступно дрібним підприємствам неорганізованого сектора економіки.

Великі корпорації не просто зайняли пануюче становище в економіці, змінюється їх внутрішня сутність. Приватнопідприємницька компанія поступається місцем принципово новому соціальному інституту – "зрілій корпорації". Характерною її особливістю є відсутність чітко визначеного власника капіталу, який стає колективною власністю численних акціонерів. Через це сам інститут власності втрачає своє значення, поступаючи місцем владі тих, хто реально приймає рішення щодо організації складної системи сучасного виробництва. Такі рішення – результат колективної роботи менеджерів, інженерів, економістів, учених, тобто всіх, хто має спеціальні знання і досвід колективного прийняття рішень. Цю групу осіб Гелбрейт називає "техноструктурою" [2]. Саме їй належить реальна влада в "зрілій корпорації", вона є носієм цінностей індустріальної цивілізації. Її ціль – не максимізація прибутку з вкладеного капіталу, а раціональне господарювання, яке забезпечує міцні позиції на ринку. В цьому інтереси техноструктури збігаються з інтересами всього суспільства, оскільки процвітання корпорацій забезпечує стійке економічне зростання, розширення зайнятості, підвищення рівня споживання.

Але своїх цілей техноструктура може досягти лише за умови чіткої узгодженості дій на всіх етапах просування продукту від задуму до реалізації. У єдину мережу повинні бути пов'язані проектні та конструкторські розробки, договори на постачання сировини і комплектуючих виробів, контракти про закупівлі та продажі й багато чого іншого. Усе це неможливо здійснити в умовах стихійного ринку, і тому зрілі корпорації повинні планувати свою роботу. Лише планування може забезпечити стабільність і передбачуваність результатів. Не стихійна гра цін повинна визначати, що буде вироблятися, а авторитетне рішення фахівців буде встановлювати, що виробляти і за якими цінами.

У третій книзі – "Економіка і суспільна мета" – Гелбрейт більш тверезо оцінює трансформуючі можливості великих корпорацій, визнаючи, що вони значно частіше спокушаються перевагами безпосередніх вигод, ніж довгостроковими макроекономічними інтересами, і тому їх соціальну значимість було справді переоцінено.

Це ж стосується і техноструктури, яка, незважаючи на провідну роль у корпоративній системі, піддається впливу бюрократизації, що руйнує, різко знижує її функціональну ефективність. Не будучи власником корпорацій, техноструктура не піклується про економію, тому розбазарює ресурси, що спонукає інфляцію, мілітаризацію, зниження ролі ринку, надмірному плануванні діяльності як на рівні корпорації, так і на рівні усього суспільства. Тому Гелбрейт робить важливий висновок, що нове індустріальне суспільство хворе, і його потрібно лікувати шляхом відсікання шкідливих і заохочення корисних сторін технократії.

Програма лікування: державне заохочення і регулювання суспільних потреб; державне планування основних пропорцій виробництва; соціалізація дрібного бізнесу; націоналізація військово-промислового та енергетичного комплексів.

Водночас, Гелбрейт малює досить песимістичну картину, оскільки вважає, що реалізовувати цю програму нікому. Техноструктура – не зацікавлена, політики – куплені, робітники – обмежені у можливостях, акціонери – реакційні. Цю програму могла б втілити у життя професорсько-викладацька еліта, однак потрібно щоб вона одержала реальну владу, тобто перетворилася у меритократію. А це можливо лише тоді, коли фундаментальні наукові знання стануть найдефіцитнішим ресурсом суспільства, що дає владу.

Примітки

1. Гелбрейт доводив, що застосування сучасних технологій веде до переродження "індустріального суспільства", а в економіці виникають дві різних системи: планова і ринкова. "Планова" економіка представлена великими олігополістичними корпораціями, які вчений називає "індустріальною системою", яка стала основою "нового індустріального суспільства". " ...Індустріальна система, – писав Дж. Гелбрейт, – це визначальна риса "нового індустріального суспільства".

До другої, "ринкової" системи, Гелбрейт відносить дрібні приватні фірми, ремесло, сферу послуг, що позбавлені будь-якої економічної влади.

2. Техноструктура – "Це сукупність людей, що володіють різноманітними технічними знаннями, досвідом і здібностями, на які перетворюються сучасна промислова технологія і планування. Вона охоплює кількісне коло керівників промислового підприємства, впритул до основної маси робочої сили, і містить у собі тих, хто має необхідні здібності і знання" (Гелбрейт Д. Новое индустриальное общество. – Μ., 1989. –С. 99).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта
  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30