"Маржинальні революція" в економічній теорії

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Еволюція класичної політичної економії, формування принципово нових поглядів на основні проблеми економічної науки, методи їх дослідження і вирішення, створили умови переходу до неокласичної економічної теорії, основою якої стала маржинальна економічна концепція [1].

Виникнення маржиналізму було зумовлено:

• прискореним розвитком ринкових відносин;

• поглибленням поділу праці та усуспільненням виробництва, що проявилося в утворенні монополій та посиленні індивідуалізації господарського життя та взаємозалежності суб'єктів економічної системи;

• відбулися глибокі якісні зміни в виробництві, методах управління економікою, структурі споживчих потреб;

• практично сформувався ринок споживача, який прийшов на зміну ринку виробника.

В умовах стихійного ринкового механізму значно зросла роль розрахунків приватного підприємця стосовно прийняття обгрунтованих рішень про обсяги виробництва та продажу, рівня цін тощо, оскільки від цього залежало його процвітання чи невдачі. Маржинальна економічна теорія стала специфічною формою відображення цього процесу, запропонувавши шляхи вивчення конкретних проблем ринку: взаємозв'язок ціни та попиту на окремі товари, комбінації різних чинників виробництва у межах окремих підприємств тощо [2]. Саме це перетворило маржиналізм на економічний метод, в основі якого знаходяться дослідження граничних економічних величин як взаємопов'язаних явищ економічної системи.

Основними принципами маржиналізму є:

• 1) суб'єктивно-психологічний підхід до економічних явищ. Основним стало не узагальнення фактів господарського життя, як це було у представників класичної політекономії, а суб'єктивна оцінка цих фактів окремою особою. Маржиналісти доводили, що спираючись на суб'єктивні оцінки, можна пояснити загальні загальні правила економічної поведінки, будь-які економічні явища і процеси;

• 2) раціональна економічна поведінка суб'єктів за умов вільного підприємництва. Ринкова економіка уявлялася як сукупність раціонально мислячих суб'єктів господарювання, поведінка яких спрямована на максимізацію власної вигоди. Цей принцип висував на перший план сферу споживання, а сфері виробництва відводив підпорядковану роль;

• 3) рідкісність, тобто обмежений характер ресурсів, припущення про обмеженість, фіксовану величину пропозиції певного ресурсу чи якогось блага. Тому ціна життєвих благ повністю залежить від попиту на них;

• 4) способи економічного аналізу процесів і явищ (причинно-наслідкова залежність економічних явищ, функціональний аналіз, математичні та статистичні методи аналізу);

• 5) ідеологічна нейтральність економічного аналізу.

Щоб підкреслити об'єктивність своїх досліджень, неокласичні теоретики відмовились від традиційної назви науки "політична економія" на користь більш нейтральної – "економіко" (economics).

Перегляд цінностей класичної політичної економії наприкінці XIX ст. нерідко називають "маржинальною революцією" [3].

Примітки

• 1. Родоначальниками маржиналізму вважаються:

  – Карл Менгер (1840-1921), засновник і лідер австрійської школи і теорії граничної корисності; праці- "Основи політичної економії" (1871), "Дослідження про методи соціальних наук і політичної економії зокрема" (1883);

  – Вільям Стенлі Джевонс (1835-1882), британський економіст, статистик, філософ, математик; праці – "Теорія політичної економії" (1871), "Принципи науки" (1874);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Маржинальні революція" в економічній теорії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії
  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи

  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30