Фінансові кризи: поняття, типи

Економічні теорії в системі наукових економічних знань

Фінансову кризу визначають як порушення функціонування фінансових ринків, коли загострюються проблеми несприятливого вибору і морального ризику, що знижує ефективність перерозподілу фінансових ресурсів. Фінансова криза може вивести економіку зі стану рівноваги навіть за високих обсягів виробництва й ефективного функціонування ринків і призвести до різкого зниження темпів виробництва.

В економічній теорії йдеться про кілька типів фінансових криз: валютну. банківську, кризу державного боргу, кризу корпоративного боргу, фондову кризу тощо.

Більшість авторів акцентує на валютних кризах [1. с. 95]. Теорія валютних криз, що активно розвивається впродовж останніх десятиліть, є по суті теорією криз платіжного балансу. Погіршення стану платіжного балансу є однією з основних причин валютної кризи. Дефіцит платіжного балансу свідчить про нездатність країни заробляти іноземну валюту в обсягах, достатніх для покриття потреб усіх суб'єктів економіки. Постійний дефіцит іноземної валюти у країні, що розвивається і має фіксований валютний курс, часто призводить до різкого падіння курсу національної валюти – в результаті виникає валютна криза.

Фінансові кризи можуть бути згруповані у три групи: банківська, боргова і валютна [2, с. 95]. У багатьох випадках зазначені кризи переплітаються між собою. Є приклади, коли передування однієї кризи іншій може не мати причинно-наслідкового зв'язку [3, с. 95].

Примітки

• 1. Шелудько Η. М., Шкляр А.І. Фінансові кризи: поняття, класифікація, ідентифікація / Η. М., Шелудько, А.І. Шкляр // Економічна теорія. – 2012. – №2. – С. 95. Автори зазначають, що частково це пояснюють тим, що валютні кризи часто збігаються за часом чи виникають одразу після інших типів криз.

• 2. Цю класифікацію запропонував експерт Національного бюро економічних досліджень США Майкл Бордо.

• 3. Наприклад, коли рівень нагляду і регулювання фінансового сектора є слабким, неусталеність банківської системи часто виявляється лише після загострення загальних проблем, що змушує більше уваги приділяти фінансовому стану банків. Така ситуація була характерною для азійської кризи.

Валютні кризи

У широкому розумінні для валютної кризи є характерним різке загострення ситуації на валютному ринку. У вужчому значенні вона зводиться до значної номінальної девальвації або знецінення національної валюти. Проте це визначення не враховує великої кількості інших ознак.

Зазвичай загострення ситуації виражається не лише в коливаннях валютного курсу, а й у падінні цін на внутрішні фінансові активи, збільшенні короткострокових відсоткових ставок, зниженні довіри до банків, зменшенні золотовалютних резервів тощо. Усі ці ознаки говорять про те, що валютна криза може статися не лише за жорсткої фіксації валютного курсу, а і за м'якіших режимів.

За визначенням МВФ, валютна криза стаєгься тоді, коли спекулятивна атака на обмінний курс призводить до девальвації (або різкого знецінення валюти) чи змушує владу до захисту валюти активно використовувати іноземні резерви або різко піднімати відсоткові ставки [1, с. 96].

В економічній літературі не існує однозначного визначення валютної кризи та її описання. Основна проблема полягає в установленні меж – початку і кінця кризи.

На практиці за визначення криз розглядають дві ситуації:

• різка девальвація валюти;

• спекулятивна атака, що була успішно відбита (тобто влада й уряд не допустили масштабної девальвації грошової одиниці).

Визначення валютної кризи значною мірою залежить від режиму валютного курсу. В разі гнучкого обмінного курсу вона визначатиметься масштабом зміни курсу, а в разі фіксованого – зміною обсягів міжнародних резервів.

Таким чином, валютні кризи виникають, коли спекулятивна атака на валюту закінчується девальвацією валюти або примушує владу захищати власну валюту за рахунок зниження валютних резервів чи різкого підвищення відсоткових ставок [2].

Примітки

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічні теорії в системі наукових економічних знань» автора Мацелюх H.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фінансові кризи: поняття, типи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Наукові економічні знання як результат пізнання економічного життя

  • Методологія наукового пізнання економічної реальності

  • Економічні наукові знання: сутність, функціональна структура

  • Економічна свідомість, економічне мислення

  • Науковий економічний світогляд

  • Розділ 2. Теоретичний блок економічної науки: становлення, розвиток, сучасний стан

  • Класична економічна теорія (політична економія): загальна характеристика

  • "Маржинальні революція" в економічній теорії

  • Загальна характеристика неокласичної економічної теорії

  • Теоретичні засади, еволюція, особливості монетаризму

  • Методологічні засади і теоретичний зміст сучасної постнекласичної економічної теорії

  • Сучасна структуризація економічної науки

  • Розвиток економічної теорії в незалежній Україні

  • Тенденції синтезу провідних напрямів сучасної економічної теорії

  • Розділ 3. Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

  • Економічні потреби: сутність, структура. Економічні блага

  • Суспільне виробництво: сутність, структура

  • Економічні ресурси і фактори виробництва. Економічний вибір

  • Закон зростання потреб та механізм його дії

  • Мета виробництва та межа виробничих можливостей

  • Змішана економічна система: сутність, ознаки, національні особливості

  • Політекономічні знання як стратегічний ресурс формування інформаційного суспільства та його економіки

  • Розділ 4. Мікроекономічні знання як відносно самостійні складові системи теоретичних економічних знань

  • Методи мікроекономічної теорії

  • Корисність: загальна і гранична

  • Бюджетне обмеження споживача

  • Ринковий попит. Закон попиту

  • Види еластичності попиту і пропозиції

  • Постійні, змінні та загальні (валові) витрати фірми

  • Розділ 5. Макроекономічні знання в структурі наукових економічних знань

  • Методи макроекономічної теорії

  • Модель кругообігу для відкритої економіки

  • Сукупна пропозиція

  • Фінансові кризи: поняття, типи
  • Дефіцит бюджету: сутність, види, джерела фінансування

  • Дефолт і методи його врегулювання

  • Розділ 6. Наукові здобутки інституціональної економічноїтеорії

  • Неоінституціональна економічна теорія: особливості методології

  • Теорія трансакційних витрат

  • Поняття "трансакція" в новій інституціональній економічній теорії

  • Види трансакційних витрат

  • Неоінституціональна економічна теорія прав власності

  • Процедури специфікації, диференціації та розщеплення прав власності

  • Економічна доцільність приватної, комунальної та державної форм власності

  • Економічний зміст інтелектуальної власності

  • Об'єкти та суб'єкти права інтелектуальної власності

  • Розділ 7. Результати наукових досліджень функціонування міжнародної економіки як складової економічної теорії

  • Міжнародна економічна інтеграція: сутність, функції, особливості

  • Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин

  • Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми

  • Міжнародна міграція робочої сили

  • Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції

  • Сучасний світовий ринок: сутність, функції, особливості

  • Регулювання світового фінансового ринку: методологічні аспекти

  • Міжнародні валютні відносини

  • Економічна глобалізація: етапи, зміст, рушійні сили, суперечності

  • Глобалізаційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток України

  • Розділ 8. Теоретичні наукові здобутки видатних дослідників економічної життєдіяльності суспільства

  • Теоретичні надбання економічного вчення Альфреда Маршалла

  • Теорія людської діяльності Людвіга фон Мізеса

  • Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

  • Джозеф Стігліц про асиметрію інформації

  • "Національна система політичної економії" Фрідріха Ліста

  • Інституціональна економічна теорія Торстейна Веблена

  • Інституціональна економічна теорія Джона Роджерса Коммонса

  • Інституціональна економічна теорія нового індустріального суспільства Джона Гелбрейта

  • Теорія постіндустріального суспільства Данієля Белла

  • Теорема Рональда Коуза

  • Розвиток Елінорою Остром нової інституціональної теорії

  • Теорія суспільного вибору Джеймса Б'юкенена

  • Теорія інституційних змін Дугласа Норта

  • Теорія "трьох хвиль" цивілізації Елвіна Тоффлера

  • Теорія людського капіталу Теодора Шульца і Гері Беккера

  • Розділ 9. Тренінг для закріплення отриманих знань

  • Варіант 4

  • Варіант 7

  • Варіант 11

  • Варіант 14

  • Варіант 17

  • Варіант 20

  • Варіант 23

  • Варіант 27

  • Варіант 30