Модульне навчання передбачає створення модульного варіанта програми навчальної дисципліни, забезпечення навчального процесу дидактичними матеріалами, визначення типів, видів, методів контролю.
Від правильності побудови модульного варіанта програми залежить ефективність модульного навчання. Модульний варіант програми формується за певною схемою: матеріал програми розбивається на модулі; модуль охоплює кілька тем, об'єднаних спільними поняттями; у модулях поєднуються теоретичні та практичні питання; модульний варіант програми має передбачати відповідний перелік знань, умінь і навичок, окреслювати коло проблем, які підлягають контролю.
У межах навчальної дисципліни кожен модуль змістово пов'язаний з попереднім і наступним. Матеріал модуля може бути поділено на дрібніші структурні частини, тобто "навчальні елементи". Для кожного модуля і в його межах визначено конкретну мету вивчення і подано відповідні методичні вказівки.
З кожної навчальної дисципліни передбачено на семестр З–5 модулів. У деяких навчальних закладах для складання модулів відведено окремий час. Однак така схема має певні недоліки: дещо умовний поділ дисципліни на модулі; вилучення з навчального процесу часу, необхідного для складання модулів; одночасне складання модулів з усіх дисциплін. Доцільніше складати модулі на заняттях за розкладом.
Навчальний матеріал кожного модуля містить головні, базові та допоміжні теоретичні знання, практичні вміння і навички. Модульне планування передбачає виділення опорних знань і вмінь, які актуалізуються перед вивченням матеріалу нового модуля, а також системне повторення головних теоретичних знань, практичних умінь і навичок.
Кожен змістовий модуль містить окремі елементи: розділ, кілька тем або розділів лекційного курсу навчальної дисципліни; одну або кілька лабораторних робіт; індивідуальне завдання (реферат, розрахункова, графічна або розрахунково-графічна робота) або його окрему частину; одне або кілька домашніх завдань (окремі теми або питання лекційного курсу для самостійного опрацювання, задачі, вправи, окремі розрахунки); розділ (кілька розділів) розрахунково-пояснювальної записки курсового проекту або розділ (кілька розділів) курсової роботи; графічну частину курсового проекту (повністю або її окремі листи); зміст про практику.
За кожним елементом змістового модуля передбачено певну форму поточного контролю: письмову контрольну роботу (відповіді на питання лекційного курсу, розв'язання задач, вправ, певні розрахунки тощо); тестування знань студентів з певного розділу (теми) або окремих питань лекційного курсу; усне опитування; виконання і захист лабораторної роботи; виступ на семінарських заняттях (з рефератом, у дискусії); перевірку і захист індивідуального завдання; перевірку домашнього завдання (задачі, вправи, окремі розрахунки); перевірку і захист певного розділу (розділів) курсового проекту (роботи) або графічної частини курсового проекту; захист курсового проекту (роботи); перевірку звіту про практику; захист практики.
Важливим компонентом кредитно-модульної системи є формування індивідуального навчального плану студента, що здійснюється на підставі переліку змістових модулів/бло- ків, сформульованих на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Реалізовується такий план протягом періоду, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти, а граничний може перевищувати нормативний на один рік, який не фінансується з державного бюджету.
Індивідуальний навчальний план студента охоплює нормативні і вибіркові змістові модулі, які можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вони дають змогу здійснювати підготовку за спеціалізацією і сприяють академічній мобільності та поглибленій підготовці, необхідній для майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.
Індивідуальний навчальний план за певним напрямом формує студент під керівництвом куратора в КМСОНП
Він передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов'язкових і вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не більше 44 кредитів (не менше 60 залікових кредитів).
При формуванні індивідуального навчального плану на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.
Кредитно-модульна система навчання дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).
Зараховують змістові модулі (дисципліни), що включені в індивідуальний навчальний план, за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без екзаменаційних сесій.
Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання покладено на куратора. Ним може бути науково-педагогічний працівник випускної кафедри, як правило, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти. На куратора покладається виконання таких основних завдань:
• ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
• надання рекомендацій студентам щодо засвоєних змістових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навчальних закладах України або за кордоном;
• погодження індивідуального навчального плану студента і його затвердження деканом факультету (директором інституту);
• контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані йому залікові кредити, подання пропозицій щодо продовження навчання студента або його відрахування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація модульного навчання“ на сторінці 1. Приємного читання.
