Структура системи вищої освіти в США

Педагогіка вищої школи

За структурою вищі навчальні заклади США поділяють на такі групи:

• 1) заклади після середньої освіти різного виду і напівпрофесійні школи із програмами тривалістю від 1 до 3 років і врученням посвідчень низьких рівнів. Коротка освіта закінчується отриманням сертифіката про певні професійні вміння, довша – присвоєнням асоційованого ступеня з правом виконання роботи рівня техніків і вступу на третій курс коледжів з бакалаврськими програмами;

• 2) місцеві і молодші коледжі з дворічними програмами, виконання яких уможливлює перехід на третій курс "бакалаврських" коледжів і отримання асоційованого ступеня чи професійної ліцензії;

• 3) коледжі вільних мистецтв (є істотною особливістю системи вищої освіти США) з викладанням переважно загальних дисциплін (історії, хімії, економіки тощо) і присвоєнням ступеня бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням. У регульованих професіях (медицина і право) для отримання професійної кваліфікації студент повинен пройти ще й програму після- дипломного фахового навчання для досягнення рівня магістра в університетських школах;

• 4) загальноосвітні коледжі з присвоєнням ступеня бакалавра і магістра (програми включають розвивальні, дофахові і поглиблювальні професійні частини). Більшість цих закладів готує вчителів, бізнесменів, фахівців, діяльність яких вимагає диплома магістра;

• 5) незалежні професійні школи з бакалаврським рівнем дипломів у галузях технології, мистецтва тощо. Маючи подібний до закладів першої групи зміст програм, ці школи використовують кваліфікованіший персонал з університетською підготовкою, вчать довше і краще;

• 6) університети з правом підготовки докторів й усіма циклами навчання, які становлять найпрестижнішу групу

ВНЗ. У своєму складі вони мають коледжі бакалаврського рівня, школи для навчання до рівня магістра і вище. Часто цю групу диференціюють на вужчі, спираючись на рівень наукових досліджень (за кількістю і тематичною різноманітністю захищених за рік докторських дисертацій), обсяг наукового фінансування, наявність чи відсутність медичної школи з дослідною клінікою, спектр факультетів, кількість викладачів і студентів й співвідношення між ними. Щороку оприлюднюють рейтинги університетів, особливої уваги заслуговує список 25 кращих університетів СІЛА, який давно вже очолює трійка приватних (Гарвардський, Єльський і Стенфордський) і кілька державних (Мічиганський і два каліфорнійських).

До окремої групи зараховують нетрадиційні заклади вищої освіти, що широко використовують надсучасні засоби транслювання інформації та організовують не заочне, а дистанційне навчання. Однією з перших була компанія IBM, що застосувала двосторонній відеозв'язок через супутник для навчання свого персоналу одночасно на обох берегах Атлантичного океану. Коледж у Ріо-Саладо (Арі- зона) організовує для своїх студентів аудіо- і телеконференції та заняття. Навчання з миттєвим спілкуванням викладача і групи студентів також широко застосовують у багатьох частинах СІНА.

Структура американських ВНЗ дуже різноманітна. Основною ланкою, яка виконує більшу частину їх завдань, є невелике відділення чи департамент, керівника якого призначають або обирають. Він та його колеги вирішують усі питання викладання певної дисципліни й наукової роботи з напряму відділення. Вищі ланки лише затверджують колективні рішення департаменту.

Вища освіта Японії

Інтенсивний розвиток системи вищої освіти Японії відбувся після її поразки у Другій світовій війні, коли всі зусилля нації були спрямовані на розбудову країни. В основу було покладено американську модель освіти, яку японці модифікували на основі власних досягнень і традицій. Стрімкі економічні та технологічні зміни висунули настільки високі вимоги до системи освіти, що японці були змушені постійно її змінювати, відкриваючи нові типи навчальних закладів та вдосконалюючи навчальні програми і методи навчання.

До університетської системи зараховують школи, коледжі та інститути (нерідко з 1–2 факультетами), які за програмами високого рівня готують фахівців необхідних для країни профілів. До складу університетів у Японії входять заклади всіх рівнів освіти (від дитячого садка до технологічних коледжів), випускники яких мають суттєві переваги під час вступу до університетів. Отримані у молодших і технологічних коледжах упродовж 2–3-річної програми кредити зараховуються в закладах університетського рівня.

Вища освіта в Японії охоплює чотири типи навчальних закладів.

• 1. Університети повного циклу. У них навчання триває 4 роки, на факультеті медицини – 6. Після закінчення основного курсу можна вступити до магістратури, а потім – докторантури. Магістратура передбачає дворічне навчання, докторантура – п'ятирічне. Японські ВНЗ пропонують унікальний інститут "студента-дослідника" – кенкюсей. Студент, який поставив перед собою завдання здобути науковий ступінь, може займатися дослідницькою роботою в конкретному ВНЗ від 6 місяців до одного академічного року. Є два види студентів-дослідників:

  – студент, який продовжує вчитися в основному ВНЗ і паралельно займається дослідницькою діяльністю;

  – студент-іноземець, присутній на підготовчих заняттях для вступу до ВНЗ, але тільки строком до двох років. Після цього він повинен повернутися додому, одержати нову в'їзну візу, а потім приїхати назад.

• 2. Університети прискореного циклу. Вони привабливі здебільшого для дівчат, тому що тут дворічне навчання, підготовка ведеться з таких напрямів, як іноземні мови, література, педагогіка, соціальний захист та ін.

• 3. Професійні коледжі. Цікаві вони для тих, хто хоче отримати вузько-технічну спеціальність. Навчання триває приблизно три роки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура системи вищої освіти в США“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки вищої школи

  • Логіка і методика педагогічного дослідження

  • Категорії педагогічного дослідження

  • Принципи організації педагогічних досліджень

  • Методи науково-педагогічного дослідження

  • Методи теоретичного педагогічного дослідження

  • Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження

  • Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання

  • Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі

  • Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців

  • Права і обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  • Викладач вищого навчального закладу

  • Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу

  • Психолого-педагогічна структура діяльності викладача

  • Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу

  • Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  • Права та обов'язки викладача вищого навчального закладу

  • Система вищої освіти в Україні

  • Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес

  • Структура системи вищої освіти в Україні

  • Управління вищою освітою

  • Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти

  • Структура системи вищої освіти в США
  • ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Сутність і структура процесу навчання

  • Структура діяльності суб'єктів навчального процесу

  • Закономірності та принципи дидактики вищої школи

  • Принципи навчання

  • Зміст освіти у вищій школі

  • Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах

  • Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти

  • Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі

  • Наочні методи навчання

  • Засоби навчання у вищій школі

  • Форми організації навчання у вищій школі

  • Види лекцій

  • Підготовка лекцій

  • Методика читання лекцій

  • Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення

  • Практичне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Підготовка до практичних занять

  • Методика проведення практичного заняття

  • Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Факультативи, спецкурси і спецсемінари як форми організування навчання

  • Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

  • Структура самостійної роботи студентів

  • Контроль за самостійною роботою студентів

  • Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

  • Види і форми науково-дослідної роботи студентів

  • Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі

  • Проблемне навчання у вищій школі

  • Етапи проблемного навчання

  • Ігрові технології навчання

  • Інформаційні технології навчання

  • Кредитно-модульна система організації навчального процесу

  • Система управління і функції ECTS

  • Організація модульного навчання

  • Особистісно орієнтоване навчання у вищій школі

  • Зарубіжний досвід особистісно орієнтованого навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Методи і форми контролю успішності студентів

  • Форми контролю

  • Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів

  • ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

  • Закономірності та принципи виховання

  • Основні напрями виховання студентської молоді

  • Професійний обов'язок

  • Трудове виховання студентів

  • Економічне виховання студентів

  • Правове виховання студентів

  • Специфічні принципи правовиховної роботи

  • Антинаркогенне виховання студентів

  • Екологічне виховання студентів

  • Естетичне виховання студентів

  • Фізичне виховання студентів

  • Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

  • Студентська сім'я

  • Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя

  • Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі

  • Методи стимулювання діяльності й поведінки

  • Форми виховної роботи

  • Індивідуальна виховна робота

  • Куратор академічної групи

  • Методика виховної роботи куратора в академічній групі

  • УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Принципи управління вищим навчальним закладом

  • Структура управління вищим навчальним закладом

  • Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

  • Студентське самоврядування

  • Методична робота у вищому навчальному закладі

  • Керівництво методичною роботою у вищому навчальному закладі

  • Форми методичної роботи у вищому навчальному закладі

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК