Структура системи вищої освіти в Україні

Педагогіка вищої школи

Основним компонентом структури системи вищої освіти є вищий навчальний заклад.

Вищий навчальний заклад – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує згідно з наданою ліцензією освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку громадян відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимогу галузі вищої освіти, а також здійснює наукову і науково-технічну діяльність.

У структурі системи вищої освіти виокремлюють:

• державні вищі навчальні заклади, що фінансуються з державного бюджету і підпорядковуються відповідним центральним органам виконавчої влади;

• вищі навчальні заклади комунальної форми власності, засновані місцевими органами влади, що фінансуються з місцевого бюджету і підпорядковані місцевим органам влади;

• вищі навчальні заклади приватної форми власності, засновані на приватній власності і підпорядковані власникові.

У цій системі існує також мережа національних вищих навчальних закладів, які стали осередками реформування системи освіти, трансформації 'її у європейське та світове співтовариство. На їх базі створюють науково-методичні центри з розроблення методології науково-теоретичних досліджень змісту освіти та освітніх технологій, моделей, програм реформи і розвитку сфери освіти.

Між приватною та державною вищою школою існують такі відмінності:

• 1) державні вищі навчальні заклади виконують замовлення держави, а приватні – суспільства, і реалізують право людини на отримання вищої освіти та формування громадянського демократичного суспільства;

• 2) за способами оподаткування та фінансування, які передбачають, що приватні вищі навчальні заклади функціонують як господарчі прибуткові організації, які мають відповідну систему оподаткування і позбавлені пільг, державні – як неприбуткові організації з відповідною сприятливішою пільговою системою оподаткування;

• 3) рівень відповідальності як глибинний психологічний фактор у приватній освіті набагато вищий, ніж у державній. Державні вищі навчальні заклади відповідають перед державою, а приватні – як перед державою (враховуючи можливе звернення випускників до ДАК), так і перед суспільством та окремими індивідами (в особі ринку праці);

• 4) приватні вищі навчальні заклади створюють умови для формування специфічного соціально-психологічного мікроклімату, який може в найкращий спосіб задовольняти прагнення і потреби суспільства, сприяючи ефективній взаємодії у системі "викладач – студент*. Державний вищий навчальний заклад не виходить за межі соціально- психологічних відносин, передбачених державними вимогами.

Суттєвими базовими чинниками розбіжності приватного та державного вищих навчальних закладів є свобода, відповідальність та самовизначеність. Жоден державний ВНЗ, навіть найпрогресивніший та найбільш самодостатній, не має повної свободи у виборі напрямів і методів функціонування та можливостей самовизначення у їх використанні, на відміну від приватних вищих навчальних закладів (І. Кобрянський).

Національному вищому навчальному закладу, який має вагомі наукові здобутки, з метою розширення дослідницької та інноваційної діяльності, поглиблення інтеграції у світовий освітньо-науковий простір Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та погодження з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади на конкурсній основі може надавати статус дослідницького університету. Додаткові права і напрямки діяльності цих університетів визначає спеціальне Положення.

Поява приватних навчальних закладів супроводжується активізацією інноваційних процесів у вищій школі. Саме цим зумовлений, наприклад, прорив у використанні дистанційного навчання. Деякі заклади спрямовані на впровадження дистанційно-активних технологій навчання (Харківський гуманітарно-технічний інститут). За короткий час нагромаджено значний досвід комп'ютеризації всього навчально-виховного процесу. Цінним є досвід приватних навчальних закладів щодо індивідуалізації навчання студентів, формування творчості, а також інноваційна особливість діяльності – прагматичність у підготовці фахівців, в організації їхньої виробничої практики. З виникненням приватної освіти пов'язаний також новий етап у створенні підручників для вищої школи.

Водночас у галузі приватної вищої освіти є чимало проблем, що стосуються розміщення, тематичної спрямованості, методичної роботи, кадрового потенціалу, слабкої фінансової бази. Асоціація приватних навчальних закладів працює над усуненням недоліків, прагне підняти загальний рівень освіти до сучасних вимог. Очевидним є те, що у приватних навчальних закладів є майбутнє і з часом приватна освіта перетвориться на рівноправного партнера державної освіти в підготовці фахівців.

В Україні діють такі види вищих навчальних закладів:

1. Університет (класичний університет) – багатопрофільний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами всіх рівнів; проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження; є провідним науково-методичним центром; сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення; має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ, високий рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.

Крім класичних, функціонують профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, фармацевтичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура системи вищої освіти в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки вищої школи

  • Логіка і методика педагогічного дослідження

  • Категорії педагогічного дослідження

  • Принципи організації педагогічних досліджень

  • Методи науково-педагогічного дослідження

  • Методи теоретичного педагогічного дослідження

  • Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження

  • Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання

  • Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі

  • Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців

  • Права і обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  • Викладач вищого навчального закладу

  • Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу

  • Психолого-педагогічна структура діяльності викладача

  • Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу

  • Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  • Права та обов'язки викладача вищого навчального закладу

  • Система вищої освіти в Україні

  • Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес

  • Структура системи вищої освіти в Україні
  • Управління вищою освітою

  • Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти

  • Структура системи вищої освіти в США

  • ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Сутність і структура процесу навчання

  • Структура діяльності суб'єктів навчального процесу

  • Закономірності та принципи дидактики вищої школи

  • Принципи навчання

  • Зміст освіти у вищій школі

  • Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах

  • Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти

  • Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі

  • Наочні методи навчання

  • Засоби навчання у вищій школі

  • Форми організації навчання у вищій школі

  • Види лекцій

  • Підготовка лекцій

  • Методика читання лекцій

  • Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення

  • Практичне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Підготовка до практичних занять

  • Методика проведення практичного заняття

  • Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Факультативи, спецкурси і спецсемінари як форми організування навчання

  • Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

  • Структура самостійної роботи студентів

  • Контроль за самостійною роботою студентів

  • Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

  • Види і форми науково-дослідної роботи студентів

  • Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі

  • Проблемне навчання у вищій школі

  • Етапи проблемного навчання

  • Ігрові технології навчання

  • Інформаційні технології навчання

  • Кредитно-модульна система організації навчального процесу

  • Система управління і функції ECTS

  • Організація модульного навчання

  • Особистісно орієнтоване навчання у вищій школі

  • Зарубіжний досвід особистісно орієнтованого навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Методи і форми контролю успішності студентів

  • Форми контролю

  • Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів

  • ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

  • Закономірності та принципи виховання

  • Основні напрями виховання студентської молоді

  • Професійний обов'язок

  • Трудове виховання студентів

  • Економічне виховання студентів

  • Правове виховання студентів

  • Специфічні принципи правовиховної роботи

  • Антинаркогенне виховання студентів

  • Екологічне виховання студентів

  • Естетичне виховання студентів

  • Фізичне виховання студентів

  • Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

  • Студентська сім'я

  • Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя

  • Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі

  • Методи стимулювання діяльності й поведінки

  • Форми виховної роботи

  • Індивідуальна виховна робота

  • Куратор академічної групи

  • Методика виховної роботи куратора в академічній групі

  • УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Принципи управління вищим навчальним закладом

  • Структура управління вищим навчальним закладом

  • Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

  • Студентське самоврядування

  • Методична робота у вищому навчальному закладі

  • Керівництво методичною роботою у вищому навчальному закладі

  • Форми методичної роботи у вищому навчальному закладі

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК