Важливою ознакою суспільства XXI ст. є його динамізм. Тому не можна готувати в школі чи університеті дитину лише на основі творчого засвоєння суми знань. Навчити навчатися і використовувати на практиці отримані знання – основне завдання навчального процесу в будь-якому навчальному закладі. Тобто слід готувати людину, яка повинна призвичаїтися до постійних змін, мати інноваційні типи мислення та культури.
Творчість – вища форма активності і самостійної діяльності людини. Тому у процесі підготовки майбутнього фахівця у вищій школі слід звертати особливу увагу на формування глибоких і міцних фахових знань, максимальне стимулювання самостійної діяльності студентів, виховання стійких творчих інтересів, цілеспрямованості творчих пошуків, наполегливості у розв'язанні творчих завдань. Усе це є необхідною передумовою виховання творчої особистості майбутнього фахівця.
У процесі підготовки спеціаліста у вищому навчальному закладі розвиток його професійних знань, умінь і творчих здібностей проходить п'ять етапів (рівнів).
• 1. На інтуїтивному рівні студенти аналізують сукупність передпрофесійних умінь. Приступаючи до розв'язання професійної проблеми, вони не сприймають її навіть як завдання і діють інтуїтивно, часто не вміючи пояснити, чому роблять щось саме так, а не інакше, і чого прагнуть досягти.
• 2. На репродуктивному рівні студенти, розв'язуючи професійне завдання, не виходять за межі суворо регламентованих інструкцій і правил, надають перевагу роботі за підказкою, існуючими шаблонами і стандартами.
• 3. Досягнення репродуктивно-творчого рівня означає, що студенти задовільно справляються з розв'язанням типових проблем. Однак у складних ситуаціях вони орієнтуються важко.
• 4. Творчо-репродуктивний рівень передбачає, що студенти мають достатньо сформовану систему знань, умінь та навичок, які дають змогу переважно успішно виконувати професійні функції. У змінених ситуаціях вони, як правило, не шукають оригінальних способів розв'язання завдань. На цьому рівні недостатньо розвинена здатність до прогнозування виробничих процесів.
• 5. Творчий рівень – найвищий у розвитку фахових умінь та навичок. Досягнувши його, студенти виявляють виражену професійну спрямованість, добре розвинені узагальнені професійні вміння, їм властивий пошук нових методик, засобів і прийомів роботи.
Роботу з формування творчої особистості майбутнього фахівця можна здійснювати у багатьох напрямах. Зокрема, під час лекцій, практичних і лабораторних занять доцільно розв'язувати навчально-пізнавальні задачі, які сприяють проникненню в суть найважливіших питань майбутньої професійної діяльності. Важливими є спостереження й аналіз виробничих процесів чи їх етапів під час екскурсій, виробничої практики. Згодом студенти під керівництвом викладачів можуть виконувати фрагменти майбутньої професійної діяльності, обговорювати їх на заняттях і впроваджувати в технологічний процес виробництва.
Вагоме значення для формування творчої особистості майбутнього фахівця має залучення його до науково-дослідної роботи і розв'язання наукових проблем із підвищення ефективності виробничих процесів. Щодо цього важливу роль відіграє тематика курсових та дипломних робіт.
Для творчого розвитку студентів С. Сисоєва пропонує такі види завдань:
• 1) на виявлення протиріч та проблемне бачення: навчальні завдання – прихованого питання, на конструювання проблемних ситуацій, виявлення уявних протиріч; навчально-творчі – завдання-головоломки, завдання- проблеми, парадокси, антиномії, завдання на формулювання проблем;
• 2) без повної інформації: навчально-творчі завдання – на уточнення мети, умови, вимог та обмежень; з недостатньою вихідною інформацією, яка містить протиріччя; завдання, у яких практично відсутня вихідна інформація, є тільки мета діяльності;
• 3) на прогнозування: навчально-творчі завдання – на прогресивні екстраполяції, регресивні екстраполяції, безпосереднє висування гіпотези, оригінальної ідеї;
• 4) на оптимізацію: навчальні завдання – на вибір оптимального розв'язання, оптимізацію прогресу функціонування об'єкта, оптимізацію витрат, засобів діяльності;
• 5) на рецензування: навчальні завдання – на критичний аналіз прочитаного, виявлення помилок, перевірку результату, оцінювання процесу і результату;
• 6) на розроблення алгоритмічних і евристичних розпоряджень: навчальні завдання – на розроблення алгоритму та його виконання; навчально-творчі завдання – на виявлення найбільш ефективних евристик, розроблення евристичних розпоряджень, правил;
• 7) логічні: навчальні завдання – на описування явищ, процесів, визначення понять, доведення; навчально-творчі – аналітико-синтетичні завдання на встановлення причинно-наслідкових зв'язків;
• 8) на складання протилежних завдань: навчальні завдання – завдання на пошук способу розв'язання, протилежного найбільш очевидному, завдання, які потребують розв'язання від кінця до початку;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі“ на сторінці 1. Приємного читання.
