У ст. 42 Закону України "Про освіту" стверджується, що "вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-професійних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовки та підвищення їх кваліфікації".
Національна доктрина розвитку освіти серед пріоритетних напрямів вдосконалення вищої освіти вказує на необхідність "забезпечення високої якості вищої освіти та професійної мобільності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці шляхом інтеграції вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ та підприємств, запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання".
Ступеневість вищої освіти
Сутність ступеневості вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виникнення концепції ступеневої освіти зумовлене:
• демократизацією суспільства, формуванням нових соціально-економічних структур, їх орієнтацією на ринкові відносини, жорсткою професійною конкуренцією;
• необхідністю розрізнення двох процесів, що є основою діяльності вищого навчального закладу, – освіти і професійної підготовки;
• необхідністю забезпечення випускникам можливості здійснювати професійну кар'єру за дотримання ними принципів соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей і моралі;
• диференціацією вимог до характеру і змісту освіти і професійної підготовки фахівців з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
• впровадженням механізму об'єктивного педагогічного контролю з визначенням результатів діяльності системи вищої освіти і навчальних досягнень тих, хто навчається; йдеться, зокрема, і про технологію стандартизованого тестування.
У структурі вищої освіти виокремлюють освітньо- кваліфікаційні (молодший спеціаліст, бакалавр, магістр) та освітньо-науковий (доктор філософії) рівні. У вищих навчальних закладах підготовка за напрямами і спеціальностями фахівців усіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами, ступенево або неперервно, залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
Освітньо-кваліфікаційні та освітньо-науковий рівні вищої школи
Вони передбачають здобуття певного рівня освіти і кваліфікації.
1. Молодший спеціаліст. Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти пройшов загальнокультурну підготовку, здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для розв'язання типових професійних завдань, передбачених для відповідних посад у певній галузі народного господарства.
Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста забезпечує одночасне здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти або загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту. Ця програма складається з навчальних дисциплін фахового спрямування, різних видів практичної підготовки, окремих дисциплін освітньо-професійної програми бакалавра. Реалізується вона зазвичай вищими навчальними закладами І рівня акредитації. Навчальний заклад вищого рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад І рівня акредитації або відповідний структурний підрозділ.
Нормативний термін навчання на базі повної середньої освіти не може перевищувати трьох років, а базової середньої освіти – чотирьох. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціаліста.
У вищих навчальних закладах І рівня акредитації дозволяється навчатися за освітньо-професійними програмами підготовки молодшого спеціаліста і програмою повної загальної середньої освіти.
2. Бакалавр (лат. baccalaurens – увінчаний лаврами). Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійноорієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний розв'язувати типові професійні завдання, передбачені відповідними посадами у певній галузі народного господарства.
Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра забезпечує одноразове здобуття базової вищої освіти за напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра на базі повної загальної середньої освіти і охоплює загальні фундаментальні, гуманітарні та соціально-економічні дисципліни, спеціальні дисципліни відповідного напряму підготовки, а також різні види практичної підготовки. Термін навчання не може перевищувати чотирьох років, а для осіб, що мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму підготовки спеціальністю, термін навчання зменшується на один-два роки.
Особи, які пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за відповідним напрямом підготовки та кваліфікацію бакалавра.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зміст освіти у вищій школі“ на сторінці 1. Приємного читання.
