Куратор має право: відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом; подавати пропозиції деканові факультету щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента; брати участь у засіданнях кафедри та вчених рад факультету; подавати пропозиції щодо поліпшення навчального процесу та діяльності кураторів.
Контроль успішності студентів. Академічні успіхи студента визначаються тим методом оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у ньому чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали і шкали ECTS (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Оцінювання успіхів студентів
| ECTS | За національною шкалою | За шкалою навчального закладу (як приклад) |
| А | Відмінно | 90–100 |
| ВС | Добре | 75–89 |
| DE | Задовільно | 60–74 |
| FX | Незадовільно з можливістю повторного складання | 35–59 |
| F | Незадовільно з обов'язковим повторним складанням | 1–34 |
У практичній діяльності вищих навчальних закладів використовують оцінювання успіхів студентів такими буквеними позначками: "А" – "відмінно" (зразкове виконання лише з незначною кількістю помилок) – 90–100 балів; "В" – "дуже добре" (вище від середнього рівня з кількома помилками) – 85–89 балів; "С" – "добре" (правильна робота з певною кількістю грубих помилок) – 75–84 бали; "D" – "задовільно" (непогано, але зі значною кількістю недоліків) – 65–74 бали; "Е" – "достатньо" (виконання задовольняє мінімальні критерії) – 60–64 бали; "FX" – "незадовільно" (потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік) – 35–59 балів; "F" – "незадовільно" (необхідна серйозна подальша робота) – 1–34 бали.
Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни здійснюється без проведення семестрового іспиту (заліку). Воно є інтегрованою оцінкою засвоєння всіх змістових модулів з урахуванням "вагових" коефіцієнтів.
Студент, який набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має право:
• не складати іспит (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;
• складати іспит (залік) з метою підвищення свого рейтингу за конкретною навчальною дисципліною;
• ліквідувати академічну різницю, пов'язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу;
• поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;
• використати час, відведений графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задоволення особистих потреб.
Студент, що набрав протягом семестру менше від необхідної кількості балів, зобов'язаний складати іспит (залік).
Державна атестація студентів здійснюється відповідно до чинної нормативної бази.
Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП, як і в традиційній системі, є лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик і консультацій тощо.
Нині кредитно-модульна система навчання активно впроваджується у вітчизняних вищих навчальних закладах. Вартий уваги досвід Київського національного технічного університету "КПІ" з використання рейтингового оцінювання рівня успішності студентів як важливого компонента цієї системи (В. Головенкін). Вона ґрунтується на поопераційному контролі і накопиченні рейтингових балів за різнобічну навчально-пізнавальну діяльність протягом усього періоду навчання (семестр, навчальний рік, навчання за відповідною програмою підготовки).
Навчальний рейтинг (англ, rating – оцінка) – це інтегральний індекс або комплексний показник якості навчання студента, його розвитку на певному етапі, який визначає не лише якість здобутих знань і вмінь з окремих дисциплін, а й систематичність у роботі, активність, творчість, самостійність студента. Він розкриває якісні, динамічні зміни в підготовці студента, передбачає періодичне ранжування (розташування у певному порядку) студентів (за семестр і навчальний рік, за декілька курсів). Навчальний рейтинг передбачає рейтингові/ оцінку – бали, які отримує студент за виконання індивідуальних завдань, передбачених робочим навчальним планом, за колоквіуми, звіти і захист лабораторних робіт, а також за результатами поточного контролю на практичних і семінарських заняттях.
Рейтинг з дисципліни формується як сума всіх рейтингових оцінок, а також заохочувальних і штрафних балів.
За рішенням кафедри нараховують студентам додаткові заохочувальні бали за активну участь у виконанні творчих робіт (наприклад, факультетські та інститутські олімпіади, доповіді на студентських конференціях, конкурси робіт, виконання завдань з удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни). Окрім того, передбачено штрафні (зі знаком "мінус") бали за несвоєчасне виконання індивідуальних семестрових завдань, несвоєчасне виконання та захист лабораторних робіт, пропуски практичних та семінарських занять тощо. Рейтинг з дисципліни ведеться на кафедрі викладачем, який проводить заняття в навчальній групі з певної дисципліни.
Семестровий рейтинг відображає успішність студента з усіх дисциплін, вивчення яких відповідно до навчального робочого плану та індивідуального плану студента закінчується у семестрі атестацією (іспитом, заліком, диференційованим заліком), а також активність та результативність його творчої роботи. Семестровий рейтинг кожного студента визначається після закінчення семестру на підставі екзаменаційних відомостей і документів, що підтверджують результативність творчої роботи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація модульного навчання“ на сторінці 2. Приємного читання.
