Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах

Педагогіка вищої школи

У кожній країні система підготовки спеціалістів вищої кваліфікації має свої особливості. Так, у США універсальна вища освіта відбувається в три етапи. Перший етап триває зазвичай 4 роки і завершується присвоєнням випускникам уявного ступеня бакалавра. На цьому етапі перші 2 роки студент вивчає в університеті загальноосвітні дисципліни незалежно від подальшої спеціалізації. У подальші 2 роки він повинен здати комплекс дисциплін (приблизно 16), причому 6–8 з них – за обраною ним спеціальністю. На 3-му і 4-му році студенти навчаються за індивідуальними планами. Завершується перший етап навчання написанням невеликої дипломної роботи або спеціального реферата. Ступінь бакалавра не дає випускнику університету достатньо знань зі спеціальності і юридичного права на роботу, де потрібні спеціалісти з вищою освітою.

Другий етап навчання триває 2 роки і завершується присвоєнням другого професійного вченого ступеня магістра наук. На цьому етапі студенти вивчають комплекс дисциплін, відібраних для вужчої і глибшої спеціалізації, з більшим обсягом лабораторних занять. Така гнучкість в освіті дає змогу студентові врахувати потреби в спеціалістах на момент навчання на другому етапі. Нерідко бакалаври та магістри продовжують своє навчання на підприємствах фірми до 2 років, де поглиблюють свої спеціальні знання та вивчають технологію виробництва. Третій етап навчання триває 2 роки і завершується отриманням вченого ступеня доктора наук.

Система вищої освіти Великої Британії охоплює університети, які переважно мають гуманітарну спрямованість, та різні спеціальні і технічні ВНЗ. Атестацію випускників університетів здійснюють у встановленому порядку. Перший ступінь присвоюють після 3–4-річного курсу студентам, які повністю прослухали курс і успішно склали екзамени (цей ступінь прийнято вважати вченим). Студентам, які склали іспити на "задовільно", присуджують ступінь "того, хто витримав екзамени". Ступінь бакалавра науки, культури, права, богослов'я і медицини зазвичай присвоюють після закінчення університету. Вищий ступінь для випускників університетів – ступінь магістра – присвоюють в галузі науки і мистецтва за спеціальне дослідження, представлене через певний час після закінчення університету. Його присвоюють не всі університети.

У Францїі підготовку спеціалістів вищої кваліфікації здійснюють в університетах і спеціальних ВНЗ різних типів. Характерною особливістю вищої освіти є підготовка спеціалістів на широкій науково-теоретичній основі з глибоким вивченням циклу спеціальних дисциплін. Вища освіта охоплює два етапи: на першому (4 роки) здійснюється теоретичне навчання з обов'язковим відвідуванням занять; на другому (2–3 роки) – складання екзаменів і підготовка до дисертації на здобуття вченого ступеня агре- же або доктора наук. Оскільки під час навчання на другому етапі студенти, як правило, працюють, тривалість його часто перевищує 3 роки. Учений ступінь бакалавра присвоюють випускникам середньої школи, які склали екзамени на отримання цього ступеня у ВНЗ. Ступінь бакалавра дає право вступати до вищих навчальних закладів. Провчившись рік у ВНЗ, студент складає екзамени, після чого він може продовжити заняття. У подальшому протягом 2–3 років студент повинен скласти екзамени на отримання 3–4 сертифікатів, які дають право на вчений ступінь ліцеїста технічних, філологічних чи інших наук.

По завершенні першого етапу студент переходить до другого, протягом якого пише дисертацію на вчений ступінь агреже або доктора наук чи дві дисертації на отримання обох ступенів одночасно. Для захисту дисертації на вчений ступінь агреже необхідно отримати три дипломи, які видають після складання певного комплексу екзаменів з профілю спеціальності пошукача, і виконати курсові проекти. Учений ступінь агреже дає право викладати у вищій школі; ступінь доктора наук – обіймати посади, які підлягають заміщенню особами з вищою освітою.

У ФРН вищу освіту здобувають в університетах, академіях, інститутах, вищих школах і семінаріях. Термін навчання у ВНЗ 4–5 років, у медичних – 6 років. Зарахування до вищих навчальних закладів відбувається без вступних іспитів, крім музичних і спеціальних шкіл мистецтва, де потрібно скласти екзамени з профільного предмета. Абітурієнтам ВНЗ необхідно мати стаж із профілю обраної спеціальності: до сільськогосподарських ВНЗ – 2 роки, технічних – 1 рік, медичних – 8 місяців, економічних – 6 місяців, будівельних – від 3 до 12 місяців. Студенти університетів з дозволу декана мають право навчатися одночасно на двох факультетах. Завершується навчання складанням державних екзаменів і захистом дипломної роботи або захистом дисертації зі складанням усного екзамену зі спеціальності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки вищої школи

  • Логіка і методика педагогічного дослідження

  • Категорії педагогічного дослідження

  • Принципи організації педагогічних досліджень

  • Методи науково-педагогічного дослідження

  • Методи теоретичного педагогічного дослідження

  • Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження

  • Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання

  • Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі

  • Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців

  • Права і обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  • Викладач вищого навчального закладу

  • Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу

  • Психолого-педагогічна структура діяльності викладача

  • Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу

  • Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  • Права та обов'язки викладача вищого навчального закладу

  • Система вищої освіти в Україні

  • Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес

  • Структура системи вищої освіти в Україні

  • Управління вищою освітою

  • Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти

  • Структура системи вищої освіти в США

  • ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Сутність і структура процесу навчання

  • Структура діяльності суб'єктів навчального процесу

  • Закономірності та принципи дидактики вищої школи

  • Принципи навчання

  • Зміст освіти у вищій школі

  • Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах
  • Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти

  • Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі

  • Наочні методи навчання

  • Засоби навчання у вищій школі

  • Форми організації навчання у вищій школі

  • Види лекцій

  • Підготовка лекцій

  • Методика читання лекцій

  • Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення

  • Практичне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Підготовка до практичних занять

  • Методика проведення практичного заняття

  • Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Факультативи, спецкурси і спецсемінари як форми організування навчання

  • Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

  • Структура самостійної роботи студентів

  • Контроль за самостійною роботою студентів

  • Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

  • Види і форми науково-дослідної роботи студентів

  • Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі

  • Проблемне навчання у вищій школі

  • Етапи проблемного навчання

  • Ігрові технології навчання

  • Інформаційні технології навчання

  • Кредитно-модульна система організації навчального процесу

  • Система управління і функції ECTS

  • Організація модульного навчання

  • Особистісно орієнтоване навчання у вищій школі

  • Зарубіжний досвід особистісно орієнтованого навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Методи і форми контролю успішності студентів

  • Форми контролю

  • Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів

  • ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

  • Закономірності та принципи виховання

  • Основні напрями виховання студентської молоді

  • Професійний обов'язок

  • Трудове виховання студентів

  • Економічне виховання студентів

  • Правове виховання студентів

  • Специфічні принципи правовиховної роботи

  • Антинаркогенне виховання студентів

  • Екологічне виховання студентів

  • Естетичне виховання студентів

  • Фізичне виховання студентів

  • Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

  • Студентська сім'я

  • Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя

  • Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі

  • Методи стимулювання діяльності й поведінки

  • Форми виховної роботи

  • Індивідуальна виховна робота

  • Куратор академічної групи

  • Методика виховної роботи куратора в академічній групі

  • УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Принципи управління вищим навчальним закладом

  • Структура управління вищим навчальним закладом

  • Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

  • Студентське самоврядування

  • Методична робота у вищому навчальному закладі

  • Керівництво методичною роботою у вищому навчальному закладі

  • Форми методичної роботи у вищому навчальному закладі

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК