Ефективність педагогічного дослідження зумовлена дотриманням певних принципів (О. Цокур):
• об'єктивності. Він виключає однобічність, суб'єктивізм і упередження щодо підбору та оцінювання фактів, передбачає використання таких методів та процедур, які дають змогу одержати максимально достовірне знання про предмет дослідження;
• врахування неперервних змін, розвитку досліджуваних явищ. Він зумовлений діалектичною природою педагогічного процесу, постійним розвитком досліджуваних явищ від одного стану до наступного;
• виділення основних факторів, які визначають кінцевий результат. Із значної кількості факторів, які впливають на педагогічний процес, необхідно вибрати основні, визначальні, які й стануть предметом розгляду;
• врахування об'єктивних суперечностей, що притаманні педагогічним явищам та процесам. Цей принцип передбачає насамперед вивчення й усунення існуючих суперечностей освітньої діяльності;
• єдності історичного та логічного. Сутність його – у врахуванні історії розвитку об'єкта, його сучасного стану та перспектив подальшого розвитку;
• концептуальної єдності педагогічних досліджень. Він полягає у поясненні досліджуваних явищ, виходячи з єдиних позицій розуміння сутності та закономірностей навчально-виховного процесу;
• співвідношення досягнутого рівня з моделлю, метою. Результати дослідження оцінюють з позиції поставленої мети, ідеалу, перспектив розвитку навчально-виховного процесу;
• єдності дослідного і навчально-виховного процесів. Педагогічне дослідження завжди повинно бути вписане в реальний процес навчання та виховання, сприяти їх удосконаленню і запобігати впровадженню негативних результатів;
• поєднання аспектного і цілісного підходів. Різно- плановість предмета педагогічного дослідження робить неможливим його безпосереднє пізнання як єдиного цілого. Дослідник змушений вивчати лише окремі факти, що водночас передбачає можливість і необхідність розгляду об'єкта з інших позицій, реального оцінювання результатів дослідження як часткових, співвіднесення їх з даними, отриманими при вивченні досліджуваного явища в інших аспектах;
• системності. Педагогічні процеси і явища завжди системні. Специфіка системи не вичерпується особливостями складових елементів, а пов'язана насамперед з характером їх взаємодії між собою. Дослідник ставить за мету вивчити характер і механізми цих зв'язків.
Методологічні засади педагогічного дослідження. Отримання наукових знань про педагогіку значною мірою залежить від підходу дослідника до об'єкта пізнання. Цей підхід зумовлює система методологічних засад, яку утворюють:
• філософська методологія, що виражає світоглядну інтерпретацію результатів наукової діяльності, форм і методів наукового мислення у відображенні дійсності;
• опора на загальнонаукові принципи, форми, підходи до відображення дійсності (системний підхід, моделювання, статистична картина світу);
• конкретна наукова методологія (сукупність методів, форм, принципів у конкретній науці);
• дисциплінарна методологія, що стосується частини науки (дидактика);
• методологія міждисциплінарних досліджень.
Методологічна основа педагогічного дослідження – це
система засадничих, філософсько осмислених положень, які становлять ядро науки і впливають на її розвиток, визначають дослідницьку позицію вченого, спрямованість дослідного процесу, сприяють підвищенню його ефективності. До основних методологічних положень педагогічного дослідження належать такі (Р. Піонова):
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи організації педагогічних досліджень“ на сторінці 1. Приємного читання.
