ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Педагогіка вищої школи

Адаптація (лат. adapto – пристосування) – процес активного пристосування індивіда до оточення, яке змінюється.

Акредитація (франц. accreditation, від лат. accredo –довіряю) вищих навчальних закладів – процедура надання вищому навчальному закладу права здійснювати освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Акредитована спеціальність – спеціальність відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Антинаркогенне виховання – педагогічна діяльність, спрямована на формування у студентства несприйнятливості до наркогенних речовин (тютюну, алкоголю, наркотиків), подолання звичок до вживання цих речовин тими молодими людьми, яким вони притаманні.

Бакалавр (лат. baccalaurens–увінчаний лаврами) – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний розв'язувати типові професійні завдання, передбачені відповідними посадами у певній галузі народного господарства.

Вибіркова частина змісту освіти – рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як змістові модулі із зазначенням їх обсягу та форм атестації, призначений для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у кваліфікованих фахівцях певної спеціалізації, досягнень наукових шкіл і навчальних закладів.

Викладання – діяльність викладача, спрямована на управління навчально-пізнавальною діяльністю студента на основі врахування об'єктивних і суб'єктивних закономірностей, принципів, методів, організаційних форм і засобів навчання.

Вищий навчальний заклад – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує згідно з наданою ліцензією освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку громадян відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову і науково- технічну діяльність.

Тендерна (англ, gender – рід) ідентичність – усвідомлення своєї належності до певної статі та готовність дотримуватись відповідних суспільних тендерних норм.

Тендерна рівноправність – рівне оцінювання суспільством подібного і відмінного між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони грають.

Гендерна роль – модель соціальної поведінки, специфічний набір вимог та очікувань, які пред'являє суспільство до жіночої або чоловічої статі.

Гендерне виховання – цілеспрямований систематичний вплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування у них егалітарних (партнерських) цінностей, поваги до особистості незалежно від статі, розвитку індивідуальних якостей і здібностей задля їх самореалізації, оволодіння навичками статевотолерантної поведінки.

Гендерний стереотип – різновид соціальних стереотипів, який є спрощеним, схематичним і стійким образом жінки та чоловіка.

Дидактика (грец. didaktikos – повчальний) вищої школи – галузь педагогіки вищої школи, яка розробляє теорію освіти і навчання у вищих навчальних закладах, а також виховання у процесі навчання.

Дистанційне (лат. distantis – відстань, проміжок між чимось) навчання – форма навчання, за якої спілкування між викладачем і студентом відбувається за допомогою листування, магнітофонних, аудіо- та відеокасет, комп'ютерних мереж (Internet), кабельного та супутникового телебачення.

Диференційоване (лат. differentia – різниця, відмінність) навчання – спеціально організована навчально-пізнавальна діяльність, яка з огляду на вікові, індивідуальні особливості суб'єктів учіння, соціальний досвід спрямована на оптимальний фізичний, духовний і психічний розвиток студентів, засвоєння необхідного обсягу знань, практичних дій за різними навчальними планами та програмами.

Екологічна культура – наявність глибоких знань про навколишнє середовище, екологічний стиль мислення, що зумовлює відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я; уміння і досвід розв'язання екологічних проблем; безпосередня участь у природоохоронній роботі, а також здатність прогнозувати можливі віддалені негативні наслідки природоперетворювальної діяльності людини.

Екологічна свідомість особистості – сукупність знань, уявлень людини про її взаємозв'язки, взаємозалежності, взаємодію зі світом природи.

Екологічне виховання – педагогічна діяльність, спрямована на формування у студентів екологічної культури.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки вищої школи

  • Логіка і методика педагогічного дослідження

  • Категорії педагогічного дослідження

  • Принципи організації педагогічних досліджень

  • Методи науково-педагогічного дослідження

  • Методи теоретичного педагогічного дослідження

  • Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження

  • Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання

  • Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі

  • Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців

  • Права і обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  • Викладач вищого навчального закладу

  • Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу

  • Психолого-педагогічна структура діяльності викладача

  • Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу

  • Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  • Права та обов'язки викладача вищого навчального закладу

  • Система вищої освіти в Україні

  • Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес

  • Структура системи вищої освіти в Україні

  • Управління вищою освітою

  • Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти

  • Структура системи вищої освіти в США

  • ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Сутність і структура процесу навчання

  • Структура діяльності суб'єктів навчального процесу

  • Закономірності та принципи дидактики вищої школи

  • Принципи навчання

  • Зміст освіти у вищій школі

  • Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах

  • Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти

  • Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі

  • Наочні методи навчання

  • Засоби навчання у вищій школі

  • Форми організації навчання у вищій школі

  • Види лекцій

  • Підготовка лекцій

  • Методика читання лекцій

  • Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення

  • Практичне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Підготовка до практичних занять

  • Методика проведення практичного заняття

  • Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Факультативи, спецкурси і спецсемінари як форми організування навчання

  • Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

  • Структура самостійної роботи студентів

  • Контроль за самостійною роботою студентів

  • Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

  • Види і форми науково-дослідної роботи студентів

  • Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі

  • Проблемне навчання у вищій школі

  • Етапи проблемного навчання

  • Ігрові технології навчання

  • Інформаційні технології навчання

  • Кредитно-модульна система організації навчального процесу

  • Система управління і функції ECTS

  • Організація модульного навчання

  • Особистісно орієнтоване навчання у вищій школі

  • Зарубіжний досвід особистісно орієнтованого навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Методи і форми контролю успішності студентів

  • Форми контролю

  • Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів

  • ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

  • Закономірності та принципи виховання

  • Основні напрями виховання студентської молоді

  • Професійний обов'язок

  • Трудове виховання студентів

  • Економічне виховання студентів

  • Правове виховання студентів

  • Специфічні принципи правовиховної роботи

  • Антинаркогенне виховання студентів

  • Екологічне виховання студентів

  • Естетичне виховання студентів

  • Фізичне виховання студентів

  • Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

  • Студентська сім'я

  • Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя

  • Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі

  • Методи стимулювання діяльності й поведінки

  • Форми виховної роботи

  • Індивідуальна виховна робота

  • Куратор академічної групи

  • Методика виховної роботи куратора в академічній групі

  • УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Принципи управління вищим навчальним закладом

  • Структура управління вищим навчальним закладом

  • Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

  • Студентське самоврядування

  • Методична робота у вищому навчальному закладі

  • Керівництво методичною роботою у вищому навчальному закладі

  • Форми методичної роботи у вищому навчальному закладі

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК