Організація модульного навчання

Педагогіка вищої школи

Максимально можливе значення семестрового рейтингу за всіма дисциплінами, вивчення яких відповідно до робочого навчального плану завершується у семестрі атестацією, визначається кількістю дисциплін робочого навчального плану, для яких передбачена атестація.

Нормативний семестровий рейтинг є відносним показником, що вимірюється у відсотках від нормативного значення і забезпечує порівняння якості навчання студентів різних напрямів і спеціальностей у семестрі.

Якість навчання студента за попередній період відображає інтегральний рейтинг, що визначається по закінченні чергового семестру на підставі попередніх семестрових рейтингів разом із останнім.

На підставі усіх показників шляхом ранжування нормованих семестрових або нормованих інтегральних рейтингів визначають рейтинг студента, тобто його позицію в навчальній групі, на курсі, на факультеті, в університеті за результатами навчання, яка визначається рейтинговим показником. У разі рівності індивідуальних рейтингів студентам дається однаковий ранг.

Рейтинг активізує роботу студентів протягом семестру, змушує їх працювати систематично і самостійно, забезпечує змагальність навчання, розширює можливості для всебічного розвитку, індивідуалізує навчання, істотно змінює відносини між викладачами і студентами, створює атмосферу співпраці. Така система навчання дає змогу кожному студенту обирати рівень навчання та спосіб отримання підсумкової оцінки з дисципліни, постійно контролювати свій рівень підготовки, вносити своєчасні корективи в навчальну роботу.

Студентів своєчасно інформують про всі рейтингові оцінки. Гласність результатів забезпечується шляхом систематичного роздрукування рейтинг-листів.

Індивідуальні рейтинги студентів з дисциплін щомісяця заносять на відповідні кафедральні екрани (базу даних). Вони слугують для коригування навчального процесу і управління навчальною діяльністю кожного студента.

Атестація студента з навчальної дисципліни здійснюється за результатами підсумкового значення рейтингу з дисципліни. Студенти, що набрали протягом семестру необхідну кількість балів, можуть не складати іспиту (заліку) і отримати екзаменаційну оцінку (залік) "автоматом" відповідно до рейтингу з дисципліни; за бажання отримати вищу екзаменаційну оцінку вони можуть складати іспит.

По закінченні екзаменаційної сесії деканати обчислюють семестрові та інтегральні рейтинги студентів і оприлюднюють результати. На підставі нормованого семестрового рейтингу здійснюються ранжування студентів на факультеті та розрахунок стипендії.

Нормований інтегральний рейтинг студента є підставою для призначення іменних стипендій: державних, університетських, факультетських; для конкурсного відбору студентів на програми підготовки за рівнями "спеціаліст" і "магістр"; пріоритету у виборі спеціальності та спеціалізації; направлення на навчання або на практику за кордон; для отримання різноманітних пільг.

Підсумковий (за весь період навчання) інтегральний рейтинг враховують при рекомендації студентів для продовження навчання в аспірантурі, першочергового працевлаштування на відповідних посадах у навчальному закладі за замовленнями організацій, підприємств, фірм.

Використання рейтингової системи має істотні переваги: орієнтує студента на всебічне розкриття своїх здібностей; активізує його роботу, підвищує навчальну мотивацію; формує самостійність, ініціативність, творчість і відповідальність; сприяє підвищенню якості знань завдяки систематичній роботі, стимулює загальну активність завдяки елементам змагальності; підвищує об'єктивність оцінювання його знань, майже унеможливлює випадкову залежність від вдалої (невдалої) відповіді на заліку чи іспиті; допомагає уникнути психологічних, емоційних і фізичних перевантажень під час заліково-екзаменаційних сесій; ранжирує студентів у групі за рівнем знань тощо.

Рейтингова система оцінювання дає змогу викладачеві отримувати повну інформацію про виконання кожним студентом графіка самостійної роботи; реалізувати прагнення до диференційованого, індивідуального підходу в роботі зі студентами; сприяє активному, творчому, методично обґрунтованому викладанню дисципліни; підвищує точність та об'єктивність оцінювання успішності. Вона також зумовлює нові фактори заохочення до праці, підвищує роль змагальності, відповідальність студентів за результати навчання, розширює межі та значення самостійної роботи студентів, знімає "авральність роботи" і проблему відвідування занять і дає змогу продовжити семестр за рахунок скорочення сесій, уможливлює урізноманітнення форм індивідуалізації навчання, сприяє підвищенню якості навчання тощо.

Додаток до диплома

Болонський процес передбачає впровадження додатка до диплома, що має значно спростити процедуру кваліфікацій у європейському регіоні з урахуванням специфіки національної системи вищої освіти.

Додаток до диплома про вищу освіту є документом про освіту, що видається власнику диплома для надання додаткової розширеної інформації про вищий навчальний заклад, який надає кваліфікацію, про рівень кваліфікації, зміст і обсяг освіти, особливості навчання і форми підсумкового контролю, академічні та професійні права власника тощо.

Як невід'ємна складова документа про вищу освіту додаток є дійсним лише з дипломом, серія і номер яких збігається. Додаток заповнюється вищим навчальним закладом на підставі зведеної відомості, що подається державній екзаменаційній (кваліфікаційній) комісії, а також результатів державної атестації. Відповідальність за достовірність поданої в додатку інформації несе керівництво вищого навчального закладу.

Додаток до диплома має вісім розділів, основне призначення яких – надати вичерпні незалежні дані щодо його власника, академічного та професійного визнання отриманої у вищому навчальному закладі кваліфікації. Він містить опис характеру, рівня, контексту, змісту та статусу освіти, яку власник здобув. Інформація має бути наведена у всіх восьми розділах додатка. У разі її відсутності у якомусь із них необхідно вказати причину.

Важливе значення в структурі додатка до диплома має надання інформації щодо змісту програми освіти та системи оцінювання навчальних досягнень. При цьому потрібно використовувати кредитно-модульну систему організації навчального процесу, оцінювати досягнення з використанням об'єктивних методів педагогічного контролю, зокрема тестування.

Додаток до диплома засвідчує успішне виконання освітньої програми певної спрямованості відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО-96) й дає право на:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація модульного навчання“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки вищої школи

  • Логіка і методика педагогічного дослідження

  • Категорії педагогічного дослідження

  • Принципи організації педагогічних досліджень

  • Методи науково-педагогічного дослідження

  • Методи теоретичного педагогічного дослідження

  • Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження

  • Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання

  • Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі

  • Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців

  • Права і обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  • Викладач вищого навчального закладу

  • Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу

  • Психолого-педагогічна структура діяльності викладача

  • Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу

  • Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  • Права та обов'язки викладача вищого навчального закладу

  • Система вищої освіти в Україні

  • Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес

  • Структура системи вищої освіти в Україні

  • Управління вищою освітою

  • Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти

  • Структура системи вищої освіти в США

  • ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Сутність і структура процесу навчання

  • Структура діяльності суб'єктів навчального процесу

  • Закономірності та принципи дидактики вищої школи

  • Принципи навчання

  • Зміст освіти у вищій школі

  • Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах

  • Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти

  • Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі

  • Наочні методи навчання

  • Засоби навчання у вищій школі

  • Форми організації навчання у вищій школі

  • Види лекцій

  • Підготовка лекцій

  • Методика читання лекцій

  • Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення

  • Практичне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Підготовка до практичних занять

  • Методика проведення практичного заняття

  • Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Факультативи, спецкурси і спецсемінари як форми організування навчання

  • Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

  • Структура самостійної роботи студентів

  • Контроль за самостійною роботою студентів

  • Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

  • Види і форми науково-дослідної роботи студентів

  • Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі

  • Проблемне навчання у вищій школі

  • Етапи проблемного навчання

  • Ігрові технології навчання

  • Інформаційні технології навчання

  • Кредитно-модульна система організації навчального процесу

  • Система управління і функції ECTS

  • Організація модульного навчання
  • Особистісно орієнтоване навчання у вищій школі

  • Зарубіжний досвід особистісно орієнтованого навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Методи і форми контролю успішності студентів

  • Форми контролю

  • Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів

  • ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

  • Закономірності та принципи виховання

  • Основні напрями виховання студентської молоді

  • Професійний обов'язок

  • Трудове виховання студентів

  • Економічне виховання студентів

  • Правове виховання студентів

  • Специфічні принципи правовиховної роботи

  • Антинаркогенне виховання студентів

  • Екологічне виховання студентів

  • Естетичне виховання студентів

  • Фізичне виховання студентів

  • Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

  • Студентська сім'я

  • Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя

  • Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі

  • Методи стимулювання діяльності й поведінки

  • Форми виховної роботи

  • Індивідуальна виховна робота

  • Куратор академічної групи

  • Методика виховної роботи куратора в академічній групі

  • УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Принципи управління вищим навчальним закладом

  • Структура управління вищим навчальним закладом

  • Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

  • Студентське самоврядування

  • Методична робота у вищому навчальному закладі

  • Керівництво методичною роботою у вищому навчальному закладі

  • Форми методичної роботи у вищому навчальному закладі

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК