Сучасний фахівець працює за умов високих темпів нагромадження науково-технічної інформації, постійного оновлення технологічних циклів у багатьох галузях виробництва. Усе це не лише ускладнює його працю, а й зумовлює швидку зміну структури багатьох професій, зникнення одних і появи інших. Ці процеси вимагають наукового обґрунтування змісту освіти у вищій школі як однієї з центральних проблем навчально- виховного процесу.
Зміст освіти – науково обгрунтована система дидактичного та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів.
Визначається зміст освіти освітньо-професійними програмами підготовки фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів; програмами навчальних дисциплін; структурно-логічною схемою підготовки; іншими нормативними документами та навчальною і навчально-методичною літературою.
Освітньо-професійна програма підготовки – перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу, відведеного для їх вивчення, та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.
Загальний обсяг часу для вивчення навчальної дисципліни охоплює час для аудиторних форм навчання і самостійної роботи студентів. Співвідношення між обсягами аудиторних занять та самостійної роботи, форми і періодичність проміжного контролю визначає навчальний план вищого навчального закладу.
Для наукового і методичного обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань, проведення контролю тощо) складають структурно-логічну схему підготовки.
Вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки встановлені державними стандартами освіти (сукупність норм). Ці норми є основою оцінювання освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів громадян незалежно від форм освіти.
Державні стандарти вищої школи забезпечують формування змісту освіти, який дає змогу випускнику вищого навчального закладу виконувати професійні завдання, визначені вимогами у сфері праці, науки, культури; можливість встановлення рівня освітньої та професійної підготовки фахівця.
З урахуванням положень Державної системи стандартизації України встановлено певні компоненти державних стандартів вищої освіти:
• 1. Державний компонент, що охоплює:
– перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюють підготовку фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
– перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;
– вимоги до освітніх рівнів вищої школи (базової вищої освіти, повної вищої освіти);
– вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої школи (молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра).
• 2. Галузевий компонент, який містить:
– освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів;
– освітньо-професійні програми підготовки;
– засоби діагностування рівня освітньо-професійної підготовки;
– перелік спеціалізацій за спеціальностями вищої освіти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти“ на сторінці 1. Приємного читання.
