Забезпечення країни висококваліфікованими кадрами вимагає від вищої школи активізації роботи з правового навчання і виховання. Низька правова культура, нерозуміння ролі права, невміння застосувати правову норму знижують соціальну активність, професійні знання і вміння будь-якого спеціаліста.
Правове виховання як складова національного виховання є одним із шляхів підготовки повноцінного громадянина України у період глибоких соціальних, економічних і політичних перетворень. Тільки достатньо підготовлений у правовому плані, високоморальний спеціаліст може орієнтуватися у правовій політиці своєї держави і суворо дотримуватись законності.
Правове виховання – виховна діяльність вищого навчального закладу, правоохоронних органів, спрямована на формування у студентів правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки.
Система правового навчання і виховання студентів у неюридичних вищих навчальних закладах має своєю метою формування моральної і правової свідомості молодих людей, озброєння їх знаннями українського законодавства, необхідними для практичної професійної діяльності, для використання правових знань в особистому житті. Досягнення цієї мети здійснюється через вивчення курсу "Правознавство" і проведення позааудиторної виховної роботи.
Правове виховання спрямоване на розв'язання таких завдань:
• озброєння молодих людей знаннями законів, систематичне інформування їх про актуальні питання права, прийняті нові закони та законодавчі акти;
• формування правової свідомості, тобто сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації;
• формування поваги до держави і права;
• вироблення навичок і звичок законослухняності як продукту свідомого ставлення до громадянського обов'язку;
• формування нетерпимого ставлення до правопорушень, злочинності; намагання протидіяти негативним явищам і протистояти їм;
• подолання у правовій свідомості та поведінці хибних уявлень, що сформувалися під впливом негативних суспільних явищ.
Розв'язання цих завдань правового виховання дасть змогу сформувати правову культуру студентської молоді, яка характеризуватиметься повагою до права й переконаністю у його соціальній та особистісній цінності; наявністю певного обсягу юридичних знань; високою загальною культурою й широкою ерудицією, освіченістю; принципово вмотивованою правомірною поведінкою у навчальному закладі, професійній діяльності та повсякденному житті; високою громадсько-правовою активністю.
Зміст правового виховання визначають особливості права як нормативно-регулятивного важеля, його суспільні функції і значення в управлінні суспільством. Законодавство України охоплює різні галузі права. Серед них чільне місце належить державному праву. Його норми регулюють найважливіші суспільні відносини, що закріплюють основи організації суспільства і правове становище особи, державний устрій. Особливим аспектом державного права є Конституція як Основний закон держави і суспільства.
Ст. 53 Конституції України зазначає, що кожен має право на освіту. Згідно зі ст. 24 Конституції, всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи, а отже, і однакову можливість реалізації свого права на освіту.
Положення ст. 23 Конституції України визнають за кожною людиною право на розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей. Кожний має обов'язки перед суспільством, у якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Зухвала і цинічна поведінка, прояви відвертої агресії і неповаги, порушення дисципліни прямо суперечать ст. 68 Конституції України, де зазначається, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно зі ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності і ніхто не може бути підданий поводженню, що принижує його гідність. Тому студенти мають усвідомлювати наслідки своїх вчинків, зважувати свої наміри і майбутні дії відповідно до норм права, не дозволяти собі слів та вчинків, що є образливими і принижують гідність людини.
Важливу роль у житті громадян відіграє адміністративне право, що регулює організацію і діяльність апарату державного управління. Молодь повинна мати уявлення про органи державного апарату та норми адміністративного права, які охоплюють різноманітні правила: санітарні, протипожежні, дорожнього руху, користування транспортом, поведінки в громадських місцях, військового обліку тощо, що регулюють діяльність підприємств, установ, їх працівників, поведінку громадян. Якщо людина порушує встановлені правила, її вважають правопорушником і накладають на неї адміністративні стягнення.
Норми цивільного права регулюють взаємовідносини між конкретними громадянами, громадянами і організаціями, між різними організаціями. Ці норми визначають правоздатність осіб. Правоздатними можуть бути і дорослі, і діти. Однак не кожна правоздатна особа може здійснювати свої права. З огляду на це закон визначає цивільну дієздатність – здатність особи чинити потрібні дії для виконання своїх прав і обов'язків, а також встановлює її межі: 15 років – часткова дієздатність; 15–18 – відносна дієздатність; 18 років – повна дієздатність.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове виховання студентів“ на сторінці 1. Приємного читання.
