Наочні методи навчання

Педагогіка вищої школи

Сутність їх полягає у використанні зображень об'єктів і явищ. До цих методів належать ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.

Ілюстрування. Полягає воно в застосуванні посібників, плакатів, географічних та історичних карт, схем, рисунків на дошці, картин, фотографій, моделей тощо. Ілюстрації до навчального матеріалу, наприклад рослин, тварин, мінералів, техніки та ін., полегшують його сприймання, сприяють формуванню конкретних уявлень, точних понять.

Демонстрування. Цей метод передбачає показ матеріалів у динаміці (використання приладів, дослідів). Він ефективний, коли всі студенти мають змогу сприймати предмет або процес. Викладач зосереджує увагу на основному, допомагає виокремити істотні аспекти предмета, явища, супроводжуючи показ поясненням, розповіддю. Демонструючи моделі, виробничі процеси на підприємстві, слід обов'язково подбати про дотримання правил техніки безпеки.

Самостійне спостереження. Це безпосереднє самостійне сприймання явищ дійсності у процесі навчання. Методика організації будь-якого спостереження передбачає кілька його етапів: інструктаж щодо мети, завдань і методики спостереження; фіксація, відбір, аналіз і узагальнення його результатів. Виконану роботу слід обов'язково оцінювати.

Практичні методи навчання

Ці методи передбачають різні види діяльності студентів і викладачів, а також самостійність студентів у навчанні. До них належать вправи, лабораторні і практичні роботи.

Вправи. За своєю суттю вони є багаторазовим повторенням певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і корегуванням. У навчальному процесі використовують такі види вправ: підготовчі (готують студентів до сприймання нових знань і способів їх застосування на практиці); вступні (сприяють засвоєнню нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій); пробні (перші завдання на застосування щойно засвоєних знань); тренувальні (сприяють формуванню навичок у стандартних умовах: за зразком, інструкцією, завданням); творчі (за змістом і методикою виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій); контрольні (переважно навчальні: письмові, графічні, практичні вправи).

Кількість вправ залежить від індивідуальних особливостей студентів і має бути достатньою для формування навичок. Вправи повинні ґрунтуватися на системі, чітко спланованій послідовності дій, поступовому ускладненні. Бажано не переривати застосування вправ на тривалий час. Ефективність вправляння залежить і від аналізу його результатів.

Лабораторні роботи. їх цінність як методу полягає в тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, озброюють студентів методами дослідження в природних умовах, формують навички користування приладами, вчать обробляти результати вимірювань і робити правильні наукові висновки.

Практичні роботи. Як метод навчання вони спрямовані на формування вмінь і навичок, необхідних для життя і самоосвіти. Виконання таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати і пояснювати сутність явищ.

Інші методи навчально-пізнавальної діяльності

Кожен викладач у своїй діяльності використовує також методи, які не охоплені наведеною вище класифікацією. Серед них найпоширенішими є індукція і дедукція, методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації, виокремлення основного.

Індукція і дедукція. Засвоєння знань за методом індукції здійснюється шляхом переходу від одиничного до загального. Вдаються до неї, як правило, на емпіричному рівні пізнання, коли матеріал є фактичним або пов'язаний із формуванням понять, а також під час вивчення технічних механізмів, виконання практичних завдань, розв'язування математичних чи фізичних задач.

Дедукція передбачає перехід від загального до конкретного у процесі засвоєння знань. Викладач спочатку повідомляє загальне положення, формулу, закон, які ведуть до поступового розв'язання конкретних завдань.

Індуктивний і дедуктивний методи реалізують через застосування словесних, наочних, практичних, а також проблемного і частково-пошукового методів.

Метод аналізу. Сутність його полягає у вивченні предметів чи явищ за окремими ознаками і відношеннями, у поділі на елементи, осмисленні зв'язків між ними.

Метод синтезу. Полягає він в уявному або практичному поєднанні виокремлених під час аналізу елементів або властивостей предмета в єдине ціле.

Метод порівняння. За його допомогою встановлюють спільні і відмінні ознаки предметів і явищ. У навчальному процесі його застосовують з метою загального протиставлення фактів, явищ; зіставлення за вказаними викладачем або визначеними студентами ознаками; порівняння явищ у їхньому розвитку.

Метод узагальнення. Цей метод передбачає перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального. Узагальнення здійснюється шляхом абстрагування від специфічного і виявлення притаманних явищам загальних ознак (властивостей, відношень тощо). Застосовують його при осмисленні понять, суджень, теорій.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наочні методи навчання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки вищої школи

  • Логіка і методика педагогічного дослідження

  • Категорії педагогічного дослідження

  • Принципи організації педагогічних досліджень

  • Методи науково-педагогічного дослідження

  • Методи теоретичного педагогічного дослідження

  • Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження

  • Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання

  • Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі

  • Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців

  • Права і обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  • Викладач вищого навчального закладу

  • Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу

  • Психолого-педагогічна структура діяльності викладача

  • Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу

  • Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  • Права та обов'язки викладача вищого навчального закладу

  • Система вищої освіти в Україні

  • Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес

  • Структура системи вищої освіти в Україні

  • Управління вищою освітою

  • Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти

  • Структура системи вищої освіти в США

  • ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Сутність і структура процесу навчання

  • Структура діяльності суб'єктів навчального процесу

  • Закономірності та принципи дидактики вищої школи

  • Принципи навчання

  • Зміст освіти у вищій школі

  • Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах

  • Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти

  • Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі

  • Наочні методи навчання
  • Засоби навчання у вищій школі

  • Форми організації навчання у вищій школі

  • Види лекцій

  • Підготовка лекцій

  • Методика читання лекцій

  • Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення

  • Практичне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Підготовка до практичних занять

  • Методика проведення практичного заняття

  • Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Факультативи, спецкурси і спецсемінари як форми організування навчання

  • Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

  • Структура самостійної роботи студентів

  • Контроль за самостійною роботою студентів

  • Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

  • Види і форми науково-дослідної роботи студентів

  • Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі

  • Проблемне навчання у вищій школі

  • Етапи проблемного навчання

  • Ігрові технології навчання

  • Інформаційні технології навчання

  • Кредитно-модульна система організації навчального процесу

  • Система управління і функції ECTS

  • Організація модульного навчання

  • Особистісно орієнтоване навчання у вищій школі

  • Зарубіжний досвід особистісно орієнтованого навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Методи і форми контролю успішності студентів

  • Форми контролю

  • Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів

  • ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

  • Закономірності та принципи виховання

  • Основні напрями виховання студентської молоді

  • Професійний обов'язок

  • Трудове виховання студентів

  • Економічне виховання студентів

  • Правове виховання студентів

  • Специфічні принципи правовиховної роботи

  • Антинаркогенне виховання студентів

  • Екологічне виховання студентів

  • Естетичне виховання студентів

  • Фізичне виховання студентів

  • Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

  • Студентська сім'я

  • Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя

  • Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі

  • Методи стимулювання діяльності й поведінки

  • Форми виховної роботи

  • Індивідуальна виховна робота

  • Куратор академічної групи

  • Методика виховної роботи куратора в академічній групі

  • УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Принципи управління вищим навчальним закладом

  • Структура управління вищим навчальним закладом

  • Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

  • Студентське самоврядування

  • Методична робота у вищому навчальному закладі

  • Керівництво методичною роботою у вищому навчальному закладі

  • Форми методичної роботи у вищому навчальному закладі

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК