Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя

Педагогіка вищої школи

Готуючи молодь до сімейного життя, американська школа акцентує увагу на підготовці до шлюбу, відповідальності батьківства, статевому вихованні. Метою дошлюбної підготовки є засвоєння сукупності теоретичних знань про шлюб та інтимні взаємини з подальшим формуванням практичних умінь і навичок їх застосування. Зміст роботи у цьому напрямі визначений як розвиток навичок побудови успішних стосунків: формування ефективної комунікативної системи; опанування нестандартними засобами вирішення конфліктних ситуацій; виховання почуття відданості; розвиток здатності піклуватися та сприяти індивідуальному розвитку партнера; вдосконалення вміння щиро і відверто висловлювати власні емоції та думки, аргументовано обстоювати особисті переконання, не провокуючи конфліктних ситуацій тощо.

До важливих напрямів американської системи підготовки до сімейного життя належить статеве виховання молоді, метою якого є: засвоєння вичерпної інформації з питань анатомії і фізіології організму людини та його репродуктивної системи (вагітності, народження дитини, батьківства, сексуальності та статевої орієнтації, контрацепції та абортів, статевого насилля, СНІДу та інших захворювань, що передаються статевим шляхом); виховання почуття відповідальності у статевих взаєминах шляхом пропаганди використання контрацептивів та відмови від випадкових статевих контактів; розвиток навичок побудови успішних стосунків (уміння вести бесіду, бути вдячним слухачем, приймати виважені рішення за різноманітних життєвих обставин та вирішувати конфліктні ситуації); формування усвідомленого сприйняття зобов'язань та відповідальностей сімейного життя.

Зміст роботи в цьому напрямі передбачає формування та виховання у молоді прагнення мати міцну, здорову сім'ю, яка відповідає сучасним вимогам американського суспільства (рівноправність батька і матері в сім'ї, народження кількох дітей, свідоме та відповідальне ставлення до їх виховання; переконання, що у сфері інтимних стосунків людина залежна від суспільства; адекватне сприйняття дорослості, її змісту, ознак, проявів та якостей; почуття соціальної відповідальності за власні вчинки та їх можливі наслідки; прагнення зрозуміти інших і повага до тендерних відмінностей статей; відповідального ставлення до власного здоров'я та здоров'я інших людей; усвідомлення шкоди та небезпеки ранніх статевих зв'язків; переконання в недопустимості безвідповідальності та легковажності у взаєминах із представниками протилежної статі).

Характерною ознакою статевого виховання молоді США на сучасному етапі є акцент на поведінці підростаючого покоління, що трактується з позицій двох підходів. Абстентивне статеве виховання пропонує молоді повне утримання від сексуальних контактів. Молодих людей навчають, що єдине надійне та безпечне статеве спілкування можливе лише в шлюбі з одним партнером; утримання дарує свободу від відчуття провини, сумніву та тривоги, попереджає захворювання, що передаються статевим шляхом, небажану вагітність, згубний вплив абортів на організм жінки. Основна мета всебічного статевого виховання – формувати в молоді сукупність необхідних знань з анатомії людини, її репродуктивної системи та статевого розвитку. Свої зусилля педагоги спрямовують на профілактику безпечних сексуальних контактів та пропаганду використання контрацептивів.

Метою американської системи підготовки молоді до відповідального батьківства є розширення наявної системи знань, умінь і навичок щодо виховання і догляду за дітьми та специфіки взаємин "батьки – діти". Зміст роботи в цьому напрямі визначено як виховання емпатії та здатності піклуватися про інших як запоруки розуміння та врахування батьками потреб дитини; розкриття специфіки розвитку організму дитини, її фізичних, психологічних, когнітивних, емоційних, соціальних потреб і ролі батьків у їх задоволенні; подання практичних настанов з догляду та виховання дітей, покликаних створювати безпечне середовище, що стимулює ріст і розвиток дитини (Л. Яворська).

Кожна країна має власні звичаї укладання шлюбу. За давнім звичаєм Індії церемонія шлюбу починається в той час, коли майбутнє подружжя грає в дитячі ігри. Як правило, майбутній чоловік і дружина не знають одне одного і часто живуть в різних селах. Перше знайомство відбувається на Святі заручин, коли їм по 10–13 років. Дітям зв'язують руки гірляндами з духмяних квітів і окроплюють голови водою зі священної ріки Ганг. Коли вони підростають, призначають день весілля.

Традиційний обряд сватання в південно-західному Китаї вимагає від нареченого надіслати косинку. У відповідь вона повинна прислати йому зв'язані нею домашні туфлі. Якщо до них додано в'язку бананів, значить, дівчина згодна на шлюб, якщо зелену цибулю – відмовляє.

В Іраку поширена законна форма тимчасового шлюбу. Ці шлюби укладають на термін від одного місяця до кількох років. Дівчата, як правило, тимчасовими дружинами не стають. У шиїтських центрах є прошарок, який складається із вдів, розлучених жінок, які погоджуються на тимчасові шлюби. Деякі вередливі жінки встигають за своє життя до десятка разів виходити заміж.

У селах Туреччини зберігається звичай публічно голити нареченого на вулиці перед будинком нареченої, щоб усі бачили, що у нього росте борода і він справжній чоловік.

На індонезійському острові Суматра чоловік, щоб довести свою витривалість, повинен віднести майбутню дружину з дому батьків у свій. У Югославії нареченому пропонують підняти "еквівалент" нареченої – штангу, яка відповідає її вазі.

На Філіппінах наречений повинен платити за право відвідати наречену й за те, що йому дозволили їсти і пити в її присутності, а також за щастя поговорити з нею. Крім того, наречений окремо платить батькам нареченої за виховання його майбутньої дружини.

Побудова навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі на засадах рівноправ'я юнаків і дівчат сприятиме формуванню у студентів егалітарних цінностей, поваги до особистості незалежно від її статі.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогіка вищої школи» автора Фіцула М.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки вищої школи

  • Логіка і методика педагогічного дослідження

  • Категорії педагогічного дослідження

  • Принципи організації педагогічних досліджень

  • Методи науково-педагогічного дослідження

  • Методи теоретичного педагогічного дослідження

  • Методи кількісного оброблення результатів педагогічного дослідження

  • Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання

  • Формування творчої особистості майбутнього фахівця у вищому навчальному закладі

  • Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців

  • Права і обов'язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  • Викладач вищого навчального закладу

  • Основні напрями діяльності викладача вищого навчального закладу

  • Психолого-педагогічна структура діяльності викладача

  • Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу

  • Педагогічна майстерність викладача вищого навчального закладу

  • Права та обов'язки викладача вищого навчального закладу

  • Система вищої освіти в Україні

  • Напрями вдосконалення вищої освіти і Болонський процес

  • Структура системи вищої освіти в Україні

  • Управління вищою освітою

  • Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти

  • Структура системи вищої освіти в США

  • ОСНОВИ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

  • Сутність і структура процесу навчання

  • Структура діяльності суб'єктів навчального процесу

  • Закономірності та принципи дидактики вищої школи

  • Принципи навчання

  • Зміст освіти у вищій школі

  • Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в зарубіжних країнах

  • Нормативні документи, що визначають зміст вищої освіти

  • Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі

  • Наочні методи навчання

  • Засоби навчання у вищій школі

  • Форми організації навчання у вищій школі

  • Види лекцій

  • Підготовка лекцій

  • Методика читання лекцій

  • Семінарське заняття, методика його підготовки і проведення

  • Практичне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Підготовка до практичних занять

  • Методика проведення практичного заняття

  • Лабораторне заняття, методика його підготовки і проведення

  • Факультативи, спецкурси і спецсемінари як форми організування навчання

  • Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів

  • Структура самостійної роботи студентів

  • Контроль за самостійною роботою студентів

  • Науково-дослідна робота студентів (НДРС)

  • Види і форми науково-дослідної роботи студентів

  • Сучасні технології навчання у вищому навчальному закладі

  • Проблемне навчання у вищій школі

  • Етапи проблемного навчання

  • Ігрові технології навчання

  • Інформаційні технології навчання

  • Кредитно-модульна система організації навчального процесу

  • Система управління і функції ECTS

  • Організація модульного навчання

  • Особистісно орієнтоване навчання у вищій школі

  • Зарубіжний досвід особистісно орієнтованого навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Методи і форми контролю успішності студентів

  • Форми контролю

  • Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів

  • ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

  • Закономірності та принципи виховання

  • Основні напрями виховання студентської молоді

  • Професійний обов'язок

  • Трудове виховання студентів

  • Економічне виховання студентів

  • Правове виховання студентів

  • Специфічні принципи правовиховної роботи

  • Антинаркогенне виховання студентів

  • Екологічне виховання студентів

  • Естетичне виховання студентів

  • Фізичне виховання студентів

  • Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

  • Студентська сім'я

  • Зарубіжний досвід підготовки молоді до сімейного життя
  • Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі

  • Методи стимулювання діяльності й поведінки

  • Форми виховної роботи

  • Індивідуальна виховна робота

  • Куратор академічної групи

  • Методика виховної роботи куратора в академічній групі

  • УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

  • Принципи управління вищим навчальним закладом

  • Структура управління вищим навчальним закладом

  • Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

  • Студентське самоврядування

  • Методична робота у вищому навчальному закладі

  • Керівництво методичною роботою у вищому навчальному закладі

  • Форми методичної роботи у вищому навчальному закладі

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК