Розділ «9.5. Лісопромисловий комплекс»

9.5.1. Особливості функціонування та територіальної організації галузей лісопромислового комплексу

Лісопромисловий комплекс України (ЛПК) об'єднує низку лісових галузей, починаючи від вирощування та експлуатації лісових ресурсів (лісу) до глибинної переробки деревини на основі раціонального використання сировини і відходів. Тобто, лісова промисловість являє собою сукупність галузей і виробництв, підприємства яких здійснюють вирощування, заготівлю деревини, її комплексну обробку і переробку. Лісопромисловий комплекс є виробничо- економічним комплексом, формування якого характеризується тим, що різні його підгалузі та виробництва мають справу з однією основною сировиною – деревиною – і часто виробляють хоч і різну, проте взаємозамінну продукцію. ЛПК є унікальний тим, що його виробничо-економічна система обумовлена функціонуванням технологічного ланцюга: лісовирощування – лісозаготівля – лісопереробка – випуск кінцевої продукції, центральним елементом якого є сировина деревного походження. У своїй роботі ЛПК тісно пов'язаний з іншими міжгалузевими комплексами. Загальна частка галузей лісопромислового комплексу у загальному промисловому виробництві України у 2013 році склала – 5%.

Розвиток лісового господарства в Україні та формування її лісопромислового комплексу відбувається в умовах лісодефіцитності і невисокої лісистості території держави. За даними Державного агентства лісових ресурсів, лісистість території України складає 15,9% при оптимально розрахунковому рівні не менше 20%. Україна належить до країн з невисокою забезпеченістю лісом. Загальна площа лісового фонду України становить - 10,4 млн. га, із яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн. га. За 50 років площа лісів зросла на 21%, а запас деревини майже у три рази. Рівень лісистості досить низький та територіально диференційований: від 51,4% в Закарпатській до 3,7% в Запорізькій областях (рис. 7.5). Наближеним до оптимального вважається показник лісистості на рівні 22-24%, який дає змогу досягти збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісоспоживання і екологічними вимогами.

Лісові ресурси на території України розташовані дуже не рівномірно. Вони сконцентровані переважно в Поліссі та в Українських Карпатах. Найбільш лісисті області – Закарпатська (51,4%), Івано-Франківська (41%), Рівненька (36,4%), Житомирська (33,6%), Волинська (31%); найменш лісисті області – Миколаївська (4%), Херсонська (4,1%), Запорізька (3,7%).

Серед лісових ресурсів України домінують сосна, дуб, бук, ялина, береза, вільха, ясен, граб, ялиця. Хвойні насадження займають 42% загальної площі, твердолистяні насадження становлять 43%. Вікова структура лісів України характеризується такими співвідношеннями: молодняки займають 48% площі, середньовікові – 36,7%, достигаючі та стиглі – відповідно 9,8% та 5,5%, що в 1,5-2 рази нижче оптимальних величин. Крім того, загальний стан лісів України не відповідає еколого-економічним вимогам, а функціонування лісового господарства здійснюється в складних економічних умовах.

Держлісагентство України зазначає, що в 2013 році під час проведення рубок формування і оздоровлення лісів заготовлено 7,9 млн. м3 ліквідної деревини, що становить 123% до замовлення та 108% до обсягів 2012 року. Підприємства галузі в 2013 році від усіх видів рубок заготовили 14,4 млн. м3 деревини (в 2011 році було заготовлено 13,8 млн. м3), від рубок головного користування заготовлено 6,6 млн. м3 ліквідної деревини. За 2013 рік перероблено 1 мільйон 290 тис. м3. деревини і випущено продукції переробки на суму 658 млн. грн. Динаміка виробництва основних видів продукції лісопромислового комплексу за 2011-2013 роки наведена у табл. 9.15.

Обсяг реалізованої продукції лісопромислового комплексу в 2013 році склав 5 541,0 млн. грн. і зріс порівняно з 2012 роком на 490,3 млн. грн. або на 9,7%. Результати роботи лісової галузі за 2013 рік вийшли на найкращі показники за історію незалежності України. Лісова галузь одна з небагатьох в країні, яка протягом трьох років демонструє стабільний приріст виробництва на понад 10%, збільшивши об'єми реалізації з 3,5 до 5,6 млрд. грн.

У структурі лісопромислового комплексу виділяються 4 галузі:

1) лісове господарство та лісозаготівельна промисловість;

2) деревообробна промисловість;

3) целюлозно-паперова промисловість;

4) лісохімічна промисловість.

Таблиця 9.15

Динаміка виробництва основних видів продукції лісопромислового комплексу за 2011-2013 роки

Джерело: ДСС України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ukrstatgov.ua

Лісове господарство забезпечує розширене лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів, посилення їх екологічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорону. Вирішальна роль у проведенні цієї роботи належить лісництвам. У зв'язку з обмеженістю лісових ресурсів, Україна задовольняє потреби за рахунок власної деревини лише на третину, решту лісосировини наша держава імпортує з сусідніх країн.

Лісозаготівельна промисловість – здійснює заготівлю деревини та її первинну переробку. Продукцією лісозаготівельної промисловоті є ділова деревина. Головні райони лісозаготівель це Українські Карпати та Полісся. Найбільші рубки ведуться в Закарпатській, Житомирській, Рівненській, Чернігівській областях. Лідерами за обсягом зростання реалізації продукції є наступні обласні управління лісового та мисливського господарства: Волинське – 34%; Львівське – 26%; Київське – 21%; Тернопільське – 20%, Хмельницьке – 19%; Вінницьке – 18%, Полтавське, Закарпатське, Чернівецьке – 20%. Загалом 18 обласних управлінь значно збільшили рівень реалізації продукції в 2013 році.

Разом з тим, в окремих обласних управліннях лісового та мисливського господарства спостерігається зниження обсягів реалізації продукції, зокрема, у Херсонському (-20%), Дніпропетровському (-14%), Харківському (-5%), Одеському (-2%).

Власна лісозаготівля задовольняє потреби національного господарського комплексу України лише на 25%, решта завозиться з Російської Федерації.