Пани були вже під брамою, стукали.
– Відчиняйте!
– Іменем ойчизни й конфедерації – відчиняйте цю прокляту браму!
Проте монастир ніби вимер.
– Чортові схизмати причаїлися. Мабуть, думають, що ми поцілуємо замок та поїдемо. Дурне бидло.
– А може, їх попередили, що ми зближаємося, й вони поховались?
Так пани вигукували під брамою. Воронович, побачивши таку справу, наказав:
– Тягніть сюди порох – будемо підривати ворота.
Шляхтичі відкотилися від брами, щоби не зачепило. Вони спішилися і відігнали коней подалі, аби, бува, ті від вибуху не схарапудилися. Натомість підтягли підводу, на якій було кілька діжок пороху. І вже розмотали довгий трут і готувалися запалити його, коли за брамою почувся дивний звук: хтось відсунув засов… Зарипіли тяжко завіси, і брама відчинилася. У проході став старий чернець, позаду – двоє молодших.
– Чого вам треба, чого галасуєте?! – гукнув старий чернець. – Тут вам не корчма і не замчище – тут оселя Господня. Ідіть геть звідси!..
Воронович єхидно посміхнувся.
– Не для того ми сюди їхали, щоби зараз забиратися.
– Чого вам треба?
– У нас ревізія, мусимо обшукати ваш монастир.
– А хто вас на ту ревізію відправив? Дозвіл у вас є?
Шляхтичі засміялися. Чернець і собі посміхнувся – непоганий вийшов жарт.
– Гей, панове, арештуйте цього чоловіка, а монастир обшукайте. Тільки будьте пильними – тут можуть ховатися гайдамаки, – Воронович вже не жартував.
Шляхтичі рушили до брами, але старий чернець наставив хреста, ніби хотів захиститися ним:
– Зупиніться! Одумайтеся, бо десниця Божа впаде на вас!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Судний день » автора Яріш Я.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13“ на сторінці 1. Приємного читання.