Роль лідера в управлінні змінами.

Організаційна поведінка

• орієнтація на служіння іншим;

• випромінювання позитивної енергії, доброзичливість І відхилення від сприйняття негативної енергії й конфліктів;

• віра в інших;

• раціональний розподіл часу й зусиль;

• внутрішня впевненість, оптимізм, свіжий погляд на події, сприйняття життя як пригоди;

• самокритичність, толерантність (терпимість), визнання заслуг інших і їх рівного права на самовираження;

• турбота про фізичне здоров'я, інтелектуальний і духовний розвиток.

• 2. Розвиток лідерства є цілеспрямованим формуванням і поглибленням відповідних якостей і навичок. Даний аспект проблеми управління лідерством в організації враховує можливості в більшій або меншій мірі формувати й розбудовувати лідерські здібності шляхом навчання й самонавчання, мотивування, тренінгів і практичного досвіду. Для розвитку лідерства використовується ряд процедур, теоретичним обґрунтуванням яких в тій чи іншій мірі є розглянуті раніше теорії лідерства. Вдале їх застосування допомагає "стати лідером", знайти визнання групи, колективу. Ці процедури такі:

  – а) формування особистої вмотивованості, стійкого бажання бути лідером, упевненості в собі, готовності ухвалювати рішення й брати на себе відповідальність, послідовності й завзятості в реалізації загальних цілей, свідомого відчуття власної сили, віри в досягнення мети, ентузіазму тощо;

  – б) розвиток індивідуальних інтелектуальних і моральних лідерських якостей. Як уже частково відзначалося, до таких якостей відносяться, насамперед, професійна компетентність, порядність (чесність, дотримання загальноприйнятих моральних норм, без яких, як правило, важко, а то й зовсім неможливо завоювати авторитет); розвинутий інтелект, який проявляється в аналітичності, швидкості розуміння суті проблеми, гнучкості розуму, передбачливості, умінні планувати й ставити мету тощо;

  – в) забезпечення соціальної компетентності лідера і його доброзичливості у відносинах з членами групи вважається культурою спілкування, уміння ясно й чітко виражати думки, коректно вислухувати співробітників, робити зауваження, давати поради, уважність, повага гідності інших людей, уміння розуміти їх, перейматися їхніми турботами й проблемами, підтримувати;

  – г) набуття вміння й навичок швидко й правильно оцінювати ситуацію, знати й враховувати особливості, інтереси, запити й очікування всіх членів групи. Не менш важлива для лідерства й правильна оцінка ситуації, своїх сил і можливостей групи. Без цього успіх групової діяльності недосяжний. Повторювані невдачі зазвичай ведуть до втрати віри в лідера.

• 3. Тісний зв'язок й інтеграція індивідуальних цілей і інтересів членів групи з організаційними цілями, реалізація потреб, представництво й захист інтересів як окремих членів групи, так і колективу в цілому. Це унеможливлює виникнення деструктивних груп і лідерів, діяльність яких завдає шкоди організації, а також підвищує авторитет керівника в очах співробітників і значущість ділового лідерства у порівнянні з емоційним.

• 4. Комбінація в діяльності керівника формального й неформального лідерства. Підлеглі завжди бажають бачити в керівникові не тільки начальника, позбавленого емоцій і переживань сухого технократа, але й людину, що володіє кращими моральними якостями, що опікується не тільки ефективністю організації і самим собою, а й співробітниками.

• 5. Організаційна інтеграція лідерів, забезпечення конструктивної спрямованості їх діяльності й усунення деструктивного лідерства. Інтеграція лідерів припускає забезпечення лояльності існуючих керівників, відбір найбільш здатних працівників, мотивованих на реалізацію цілей організації, заохочення їх професійно-посадового росту, налагодження добрих відносин і співробітництва зі стихійно створеними групами і їх лідерами, формалізація, якщо це можливо й доцільно, лідерства. Великий збиток управлінню персоналом і діяльності організації в цілому здатні нанести деструктивні лідери, наприклад, лідери груп супротивників нововведень, розкрадачів власності, хабарників тощо. Для усунення такого роду лідерства можливі різні способи дій.

Перший і найпростіший з них - руйнування системи "лідер - послідовники" за допомогою адміністративних заходів. Із цією метою можуть використовуватися різні засоби: звільнення з роботи деструктивного лідера або переведення його на інше місце роботи, зміна його соціальної ролі за рахунок перерозподілу функцій або через включення в групу осіб-суперників, ізоляція лідера, розформування групи послідовників і, насамперед, переведення на інші ділянки роботи людей, особливо близьких до деструктивного лідера. Ослабленню впливу негативного лідера може сприяти скорочення комунікацій між ним і групою, зокрема за рахунок переведення лідера в інше приміщення, завантаження його роботою, що ускладнює неформальне спілкування.

Другий спосіб усунення деструктивного лідерства - зміна його характеру, спрямованості й використання здібностей і авторитету лідера на користь організації. Це може бути досягнуте за допомогою індивідуальних бесід, "наближення" лідера до керівництва, прояву до нього особливої уваги, призначення його на керівну посаду тощо. Такий спосіб боротьби з деструктивним лідерством не викликає хворобливої реакції в співробітників, їх протесту. Однак, він не завжди можливий, а ефективний лише тоді, коли неформальний лідер готовий змінити свої орієнтації й підпорядкувати свою активність цілям організації.

Третій спосіб ліквідації деструктивного лідерства - перехоплення його основних функцій формальним керівником, реалізація ним тих потреб групи, які здійснює або намагається здійснювати лідер. Такого роду лідерство може бути усунуте, наприклад, за рахунок підвищення уваги до неформального спілкування з людьми, своєчасного і повного інформування співробітників, розсіювання необгрунтованих побоювань щодо їхнього майбутнього.

Четвертий спосіб усунення негативного для організації лідерства - підрив репутації лідера, його компрометація у власних очах і особливо в очах його послідовників, усього колективу. Це може бути досягнуте, зокрема, за рахунок ввічливого, але постійного показу на зборах низької професійної компетентності лідера, сумнівності його моральних якостей, безперспективності або небезпеки тих дій, до яких він спонукає, тощо.

Зовнішні й внутрішні умови лідерства поступово змінюються, обумовлюючи нові потреби у відповідних лідерських якостях. Основними факторами еволюції якостей лідера можна вважати:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль лідера в управлінні змінами.“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення

  • Формування організації

  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами

  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації

  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації

  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації

  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.

  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.
  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації

  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література