• здійснення певних видів діяльності (виробничої, торговельної, науково-дослідної тощо) [39,49].
Таким чином, організація - це система, що має на вході вхідний продукт у вигляді сировини, людей, інформації, який на виході перетворюється у готову продукцію. Одним із завдань менеджменту є одержання готового продукту найбільш ефективним шляхом.
Біологічний підхід розглядає організацію як живий організм, якому притаманні певні етапи розвитку за певних умов існування. З точки зору біологічного підходу кожна організація в своєму розвитку проходить декілька етапів життєвого циклу, серед яких: зародження ідеї, дитинство, юність, зрілість, старість, після останнього етапу відбувається або відродження, або смерть організації.
Кожний етап характеризується своєю тривалістю, рівнем смертності серед організацій та особливостями менеджменту.
Так, якщо на І та II етапах йдеться про формування та становлення команди менеджера, то подальший розвиток організації вимагає спільних зусиль менеджерів в освоєнні ринку, пошуку нових ідей, тобто створення спільних умов гри в ефективній команді. На III та IV етапах проявляються всі найсильніші якості як "top" менеджерів, так і всієї менеджерської команди.
Але у випадку самозадоволення та самозаспокоєності виникає загроза швидкого старіння системи в цілому. Коли припиняється пошук та доступ нових ідей, це призводить до бюрократизації системи управління, що, в свою чергу, призводить до смерті організації. В цьому випадку досягнення успіху і відродження можливе лише за умов приходу до влади нової команди менеджерів. На тривалість життя організації суттєво впливає кількість, спрямованість та ефективність інформаційних потоків.
Тобто, як і при системному підході, одним із параметрів, що визначає якість функціонування організації, виступають обсяги інформаційних потоків та їх характеристики.
Найвища смертність характерна для II етапу життєвого циклу організації, найнижча - для зрілості. Найбільш висока залежність від інформаційних потоків відслідковується на етапі зрілості.
Якість менеджменту найбільше впливає на ефективність функціонування та тривалість життя організації на етапах дитинства та зрілості.
Модель життєвого циклу організацій представлена в роботах американського дослідника Й. Айзедіса. Весь життєвий цикл організації поділений на дві частини: зростання та старіння. За його теорією, вічних організацій не буває. Вони народжуються і вмирають. Але їхнє функціонування знаходиться в постійному пошуку оптимальних менеджерських рішень, намаганні найбільш ефективно використати ресурси і більш гнучко адаптуватися до зовнішніх змін. Етапи життєвого циклу організацій за теорією Й. Айзедіса [55] представлені на рис. 1.3.
Рис. 1.3. Етапи життєвого циклу організацій
Намагання зрозуміти розвиток організацій, які нараховують історії функціонування у декілька сот років, привели до появи висновків, зроблених Л. Грейнером у 1972 р. в теорії трансформації систем управління, як представлено на рис.1.4.
Рис.1.4. Стадії (фази) розвитку організації за Л. Грейнером [8]
Зі зростанням організації вимоги до системи управління змінюються, а, відповідно, і самі системи управління повинні змінюватись. Якщо ж системи управління не змінюються відповідно до вимог бізнесу, то підприємства чекають неминучі кризи.
Організаційне оточення
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація в системі менеджменту“ на сторінці 10. Приємного читання.
