Формування групової поведінки в організації

Організаційна поведінка

Спільні емоції об'єднують людей в неформальні групи. Ці емоції впливають на те, як люди будуть здійснювати свою діяльність та взаємодіяти в майбутньому.

Оскільки групові емоції впливають як на діяльність, так і на взаємодію, вони можуть впливати і на ефективність діяльності формальної організації. Результатом групових емоцій можуть бути скарги, прогули, плинність кадрів, конфлікти та ін.

Модель Д. Хоманса демонструє, як з формального процесу управління виникають неформальні групи, а також вказує на необхідність управління неформальними групами керівниками формальних організацій.

5. Проблеми та потенційні вигоди, пов'язані з неформальними групами. Неформальні групи можуть заважати досягненню формальних цілей організації шляхом розповсюдження чуток, тенденцією здійснювати опір змінам, груповими нормами поведінки, які знижують ефективність діяльності організації. Така поведінка неформальних груп може бути і реакцією на несправедливе відношення до групи з боку формальних керівників. Випадки таких негативних реакцій можуть Іноді заважати керівнику бачити численні потенційні вигоди від співпраці з неформальними групами.

Потенційні вигоди від наявності неформальних груп можуть бути такими, як велика вірність організації, високий дух колективізму і більш висока продуктивність праці. Такої характеристики неформальні групи набувають в тих випадках, коли групові норми поведінки цієї групи перевищують офіційно встановлені стандарти організаційної поведінки.

Вірність організації у члена неформальної групи пов'язана з тим, що ця група працює в даній організації і він хоче належати до цієї групи, а значить, і до організації іноді навіть, незважаючи на більш високу оплату в інших організаціях.

6. Ставлення керівництва організацією до неформальних груп. Поява неформальних груп в організації є цілком природним явищем, але воно може неправильно сприйматися формальними керівниками, які недооцінюють роль неформальних груп в організації, вважаючи їх наявність результатом неефективного управління.

Щоб справитися з потенційними проблемами та використати потенційні вигоди, пов'язані з неформальними групами, формальне керівництво організацією повинне визнати природне походження неформальних груп та співпрацювати з ними, зважаючи на думки неформальних лідерів і членів неформальних групи, враховувати ефективні рішення неформальних груп, дозволяти неформальним групам приймати участь в прийнятті рішень і гасити чутки шляхом оперативного надання офіційної інформації.

З точки зору менеджменту найбільшу цікавість викликають формальні й неформальні організації. Хоча й інші класифікаційні ознаки визначають якість та особливості функціонування організацій.

Організації поділяють на формальні та неформальні.

Ч.Бернард вперше визначив організацію як конкретний соціальний процес, за допомогою якого здійснюється певна соціальна дія [ 39 ]. На його погляд, соціальні невдачі протягом всієї історії завдячують невмінню забезпечити людську співпрацю у формальних організаціях. Ч.Бернард зазначав, що формальна організація - це вид співпраці між людьми, який є усвідомленим, навмисним та має певні цілі.

Формальні організації - це групи людей, діяльність яких свідомо планується, організовується, мотивується та контролюється з метою досягнення певної цілі. У загальному вигляді схема організації характеризується такими рисами:

• існування розподілу роботи;

• групування роботи по видах робіт;

• наявність системи підпорядкованості;

• існування управлінської ієрархії;

• можливість групування у підрозділи.

Роль організації, її характеристики та основні риси вивчалися протягом розвитку науки управління. В роботах Г.Емерсона в якості обов'язкових елементів організації розглядались:

• наявність певного плану або ідеалу;

• спроможність досягти і виконати вимоги ідеалу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування групової поведінки в організації“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення

  • Формування організації

  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами

  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації

  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації

  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації
  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.

  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.

  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації

  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література