• потреби в захисті від керівництва, інших колег, або від правил та розпорядків в організації;
• потреби в спілкуванні, оскільки спілкування - один з каналів надходження додаткової інформації у вигляді чуток;
• потреби в тісному спілкуванні, симпатії, оскільки люди схильні взаємодіяти, в першу чергу, з тими, хто поряд щодня.
Отже неформальна група надає людині більше впевненості в собі, у зовнішніх взаємодіях, сприяє розвитку самосвідомості людини.
Основні характеристики неформальних груп:
1. Соціальний контроль за членами групи, який починається зі встановлення групових норм поведінки і передбачає жорсткі санкції за невиконання цих норм. Ці групові норми поведінки можуть не відповідати нормам поведінки формальної організації і людина може опинитися в ситуації, коли до неї пред'являються вимоги, які суперечать одна одній.
Приклад - формений одяг в Національному авіаційному університеті.
Соціальний контроль у неформальній групі може бути спрямований формальними керівниками на досягнення цілей організації.
2. Опір змінам, тому що зміни можуть загрожувати подальшому існуванню неформальної групи. Зміни в організації можуть привести до появи нових працівників або до змін в структурі роботи чи структурі підрозділів, а це, в свою чергу, може сприяти скороченню можливостей соціальної взаємодії членів групи.
Опір змінам виникає саме тоді, коли група відчуває загрозу задоволенню своїх соціальних потреб, загрозу спільним інтересам групи чи позитивним емоціям від спілкування в групі.
Керівництво організацією може послабити цей опір, залучаючи членів групи до прийняття рішень з проведення змін.
3. Неформальні лідери. Лідер - це той, хто вміє впливати на людей, вести їх за собою. Існує різниця між формальними та неформальними лідерами, яка полягає в тому, що формальний лідер отримує формальні повноваження діяти в певній сфері, а неформальний лідер спирається лише на визнання його неформальної групою.
Неформальний лідер в неформальній групі має дві функції - допомагати групі в досягненні її цілей та підтримувати її існування.
4. Вплив неформальних груп на формальні групи в організації ( модель Д. Хоманса).
Менеджери повинні враховувати, що в організації неформальні групи динамічно взаємодіють з формальними групами. Цю взаємодію досліджував теоретик менеджменту Джордж Хоманс, який побудував модель взаємодії формальних та неформальних груп.
Схематично модель Хоманса зображена на рис. 5.1 [ 36 ].
Рис. 5.1. Модель Д. Хоманса
Модель Хоманса пояснює наступне.
Діяльність (1) - це вирішення працівниками завдань організації. В процесі виконання цих завдань люди взаємодіють (2) між собою, що сприяє виникненню спільних емоцій (3) - позитивних чи негативних по відношенню один до одного і керівництва.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування групової поведінки в організації“ на сторінці 4. Приємного читання.
