Розділ «5.7. Спадкова схильність до хвороб»

— наявність злоякісних пухлин у родичів І та II ступенів спорідненості;

— випадки схожих форм раку у близьких родичів (наприклад, молочної залози та яєчника, кишечника та матки);

— наявність двох членів сім'ї зі схожими рідкісними формами раку;

— незвичайно ранній вік розвитку онкопатології;

— двосторонні пухлини парних органів;

— синхронність або безперервність виникнення пухлин;

— пухлини в органах двох різних систем в одного індивіда.

На рис. 5.26 наведено три родоводи, обтяжені злоякісними новоутвореннями.

Описано вже до 20 спадкових синдромів, які виявляють сімейну схильність до онкопатологій, зокрема неполіпозний рак товстої кишки, аденоматозний поліпоз, ретинобластома, рак молочної залози та ін. Для цих захворювань відома локалізація гена, а для деяких із них і його структура, що дає змогу проводити їх генетичну діагностику задовго до розвитку пухлин.

Рис. 5.26. Родоводи трьох онкологічних сімей: ТК — рак товстої кишки, ПЗ — рак підшлункової залози, С — рак сечівника, Я —- рак яєчника, Г — рак горла, ПЛН — початкова локалізація пухлини невідома, М — рак матки, л — смерть; числа показують вік виявлення патології, смерті або обстеження.

Складові канцерогенезу (протоонкогени, клітинні онкогени, антионкогени, втрата гетерозиготності за генами-супресорами, зчеплення з генетичними маркерами) не вичерпують усієї різноманітності компонентів генетичної схильності до раку та причин пухлинного процесу. Можна визначити щонайменше ще дві групи спадкових характеристик індивіда, які стосуються канцерогенезу, — особливості репаративних (відновлю-вальних) процесів і біохімічних систем в організмі.

У підтримці динамічної стабільності генетичних структур клітини, які визначають їх нормальну поведінку, істотну роль відіграють репаративні процеси. Організм людини має природну здатність до репарації пошкоджень ДНК (мутацій генів), які виникають спонтанно або під впливом сторонніх чинників. Спадкові аномалії в системах репарації ДНК призводять до злоякісних новоутворень — пігментної ксеродерми, спадкового неполіпозного раку товстої кишки тощо.

Біохімічні системи організму людини дуже складні та розгалужені. Деякі з них представлені генетично поліморфними формами. Різноманітність ферментів, які активізують (естерази, оксигенази, цитохром Р450) або знешкоджують (різноманітні трансферази) сторонні для організму сполуки, визначає індивідуальну чутливість до канцерогенних факторів.

Ці особливості розвитку та перебігу онкологічних захворювань свідчать про те, що аналіз родоводів та надання медико-генетичної консультації з приводу онкологічних патологій є надзвичайно складною справою.