За змістом розрізняють: природні (первинні) потреби, задоволення яких забезпечує фізичне відтворення людини як біологічної істоти (потреба в їжі, одязі, житлі тощо), соціальні, інтелектуальні. Соціальні є вторинними потребами і пов'язані з функціонуванням людини як члена суспільства, виконанням певних соціальних функцій (потреба в спілкуванні, самовираженні, суспільній діяльності, забезпеченні соціальних гарантій права на працю, свободу слова тощо). Інтелектуальні потреби також є вторинними, вони пов'язані з інтелектуальною, творчою діяльністю людини (потреба в пізнанні навколишнього світу, освіті, різних видах творчої діяльності тощо).
За формою вираження розрізняють потреби матеріальні й духовні. Об'єктом матеріальних потреб є конкретні матеріальні блага, що слугують відтворенню людини як біологічної істоти (продукти харчування, предмети одягу, житло тощо). Задоволення духовних потреб забезпечує "духовне відтворення" людини, їхнім об'єктом є результати духовної діяльності людей (друковані видання, театральні вистави і т. ін.).
Залежно від об'єкта
(Міри конкретизації) розрізняють загальні й окремі потреби. Загальні - це потреби, задоволення яких забезпечує певний самостійний вид життєдіяльності людини (потреба в їжі, одязі, житлі, освіті тощо). Кожну групу загальних потреб можна задовольняти різними наборами конкретних благ і послуг. Сукупність благ і послуг, що забезпечують задоволення певної загальної потреби, називають споживчим комплексом.
Окремі потреби. їхнім суб'єктом виступають окремі конкретні блага і послуги (потреба в хлібі, м'ясі, меблях тощо). Окремі потреби не ізольовані одна від одної. Вони ніби зливаються між собою, утворюючи блоки. Блоки потреб - це проміжна ланка між окремими і загальними потребами, через яку здійснюється процес формування потреб населення. "Блоковий" характер формування потреб виявляється в тому, що окремі потреби формуються у тісному взаємозв'язку і взаємозалежності в рамках блоків.
За мірою настійності розрізняють три види потреб.
Настійні - потреби, задоволення яких є найпершою необхідністю для життя людини (потреба в їжі, одязі, житлі).
Менш настійні - потреби, які не становлять основу життєдіяльності людини, задоволення яких можна тимчасово відкласти.
Віддалені - потреби, без задоволення яких людина може існувати.
За мірою раціональності розрізняють раціональні та ірраціональні потреби.
Раціональні - потреби, що відповідають науково обґрунтованим і прийнятим у цьому суспільстві уявленням про розумне споживання.
Ірраціональні - потреби, що виходять за рамки уявлень про розумне споживання та набирають гіпертрофічних форм.
З погляду часу потреби можуть бути поточними і перспективними.
Поточні ~ потреби, які підлягають обов'язковому задоволенню, оскільки забезпечують просте відтворення робочої сили в тих чи інших умовах.
Перспективні - потреби, що орієнтуються на розширене відтворення робочої сили. Ця друга група виступає спонукальним мотивом подальшого розвитку виробництва.
За мірою кількісної визначеності розрізняють чотири види потреб.
Абсолютні - ідеальні потреби взагалі - у речах, благах, нічим не обмежені: ні можливостями виробництва, ні платоспроможними можливостями споживачів.
Дійсні - займають деяке проміжне становище між абсолютними потребами, з одного боку, і платоспроможними потребами, з іншого. Дійсна потреба є ширшою за платоспроможну потребу, але вужчою, ніж потреба абсолютна. Дійсну потребу можна розглядати як деяке бажане вираження умов життя, до яких прагнув би споживач, маючи значно ширші платоспроможні можливості.
Задоволені - потреби, які фактично задоволені. Платоспроможні потреби стають задоволеними в тому разі, коли на ринку є достатня кількість товарів і послуг, що відповідають за своїми споживчими властивостями вимогам покупців.
Платоспроможна потреба виступає як потреба, яку задоволено реально, вона обмежена готівковою платоспроможною можливістю споживача.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг» автора Бутенко Н.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. Поведінка покупців на споживчому ринку та ринку організацій-споживачів“ на сторінці 3. Приємного читання.