Розділ «8.4. Особливості розвитку електронної комерції в Україні»

Закон про комерцію до цих пір не прийнято. Це не сприяє становленню та розвитку електронної комерції в Україні. Відсутність законодавчо врегульованих механізмів реалізації державної політики у сфері внутрішньої торгівлі, зокрема відсутність порядку організації і правил здійснення нових форм торгівлі (інтернет-магазини, телемагазини, мережевий маркетинг тощо) та взаємодії між різними гілками влади (обласними, районними, міськими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування) стримує розвиток галузі внутрішньої торгівлі. Питання правового регулювання електронного обігу грошей – чи не найзлободенніші для українських інтернет-комерсантів. Електронна торгівля вже підійшла до того рівня, коли вона стає цілком життєздатною із багатьох точок зору: технологічності, привабливості для покупця та з огляду на законодавче врегулювання.

Шляхи вирішення проблеми. Українське законодавство зробило великі кроки у напрямі врегулювання відносин у сфері електронного документообігу. Першим кроком було прийняття у травні 2001 року Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", яким визначено загальні засади функціонування платіжних систем у нашій країні, поняття та загальний порядок проведення переказу грошей в межах України, а також встановлено відповідальність суб'єктів переказу.

Наступною значною подією було прийняття законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", та "Про електронний цифровий підпис".

Г. Технологічна відсталість доставки товарів та рівня надання послуг.

Швидкість роботи українських сайтів та зручність використання у багатьох випадках залишають бажати кращого. Причиною цього негативного фактора є застарілість та низька якість устаткування, яке використовує компанія в своїй роботі. Також досить важливим фактором є недосконалість програмного забезпечення. Зазвичай, інтернет-компанії обирають метод скорочення витрат за рахунок зниження собівартості устаткування та програмного забезпечення, що призводить до погіршення якості їх сайтів, роблячи неконкурентоспроможним серед інших сайтів інтернет- простору.

Шляхи вирішення проблеми. Розвиток сфери інтернет-торгівлі потребує запровадження останніх технічних розробок, проте це вимагає значних витрат власників інтернет-магазинів та інтернет-аукціонів. Необхідно створити програму підтримки технологічного оснащення суб'єктів ринку інтернет-торгівлі, яка буде включати заходи з надання довгострокових пільгових кредитів під технологічне переоснащення. Таким чином, інтернет- магазини отримають можливість покращити власний бізнес, а в цілому для галузі це допоможе підвищенню конкурентоспроможності цього сектора на світовій арені.

Д. Низький рівень розвитку інфраструктури доставки товарів по Україні.

Транспортна інфраструктура України потребує значних капіталовкладень для її переоснащення та розширення. Стан автомобільних і залізничних шляхів здебільшого випадків перебувають в аварійному стані, що аж ніяк не стимулює розвиток економіки України, а тим паче такої залежної від швидкості та якості доставки галузі, як електронна комерція. Розвиток бізнесу потребує постійного розширення географії сервісу, проте низький рівень модернізації транспортної інфраструктури України значно ускладнює можливість доставки товарів до від даленої місцевості. Так, існує чимало місць, що не входять до зони обслуговування більшості поштових та кур'єрських служб, які працюють в Україні. В державі практично відсутні надійні служби доставки, які б спеціалізувалися на доставках по території України. В основному, вони представлені міжнародними кур'єрськими службами (DHL, TNT, UPS тощо), які мають надмірно високі тарифи на доставку по Україні. Таким чином, перед покупцем постає закономірна проблема – переплачувати міжнародним службам доставки за своєчасність та якість чи обирати послуги Укрпошти, яка не дає гарантій збереження.

Шляхи вирішення проблеми:

а) необхідний подальший розвиток інфраструктури за рахунок збільшення мережі автомобільних доріг, залізничних шляхів, повітряних сполучень, у першу чергу за напрямками міжнародних транспортних коридорів, підвищення якості та безпеки національної транспортної мережі. Інтернет-магазинам це допоможе покращити і підвищити якість та швидкість доставки товарів і послуг.

б) необхідно вдосконалити тарифну політику у сферах надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг, універсальних послуг поштового зв'язку, створити державну кур'єрську службу. Вартість послуг доставки по Україні повинна відповідати рівню її собівартості (нульової рентабельності).

Отже, підсумовуючи можна сказати, що розвиток електронного бізнесу в Україні значною мірою буде залежати від політики держави у цій сфері діяльності, а саме: в першу чергу, від залучення інвестицій у цей сектор, підвищення рівня транспортної інфраструктури, інвестування технічного переснащення та встановлення нормативно-правової бази. Вирішення питань правового регулювання сфери інтернет-послуг повинно стати основою для врегулювання наявних і потенційних ризиків, серед яких: ухилення від податків, шахрайство, порушення прав інтелектуальної власності тощо. Закріплення основ електронної комерції у Цивільному кодексі України і подальший розвиток правового регулювання сфери інтернет-послуг повинні закласти фундамент для розвитку електронного бізнесу в нашій державі.

Розбудова інформаційного суспільства в Україні вимагає прискорення процесів та інформатизації всіх сфер виробничо- господарської діяльності, глобальна мережа Internet і знання повинні стати основними засобами виробництва. Людство невпинно просувається до інформаційної епохи, в якій економіка та бізнес стають електронними і здійснюються у мережі Internet.

Напрями розвитку електронної комерції. Найбільш перспективні напрями розвитку електронної комерції business-to-business:

• створення "Торговельних концентраторів", сайтів, на яких збирається інформація про ціни на продукцію, умови оплати і доставки, реалізовано можливість пошуку і сортування, можна також робити замовлення і оплачувати його за допомогою системи електронних платежів.

• розробка автоматичних систем для обслуговування постійних клієнтів. Зайшовши на сайт, клієнт лише зазначає обсяг закупівлі і вводить інформацію для проведення платежу. Відвантаження й доставка здійснюються автоматично.

• впровадження систем для сервісного і післяпродажного обслуговування. Весь прийом рекламацій та інших питань здійснюється електронною поштою. При цьому передбачається, що клієнт попередньо вибирає товар, а за допомогою Інтернету проводиться акція продажу;

• вдосконалення механізмів електронної комерції (реклами як способу привернення уваги споживачів до комерційного сайта; подання товару (показ продукції засобами Інтернету); здійснення операції (придбання) обов'язково швидко та безпечно; післяпродажна підтримка, допомога, що надається клієнтові як при оформленні покупки, так і після її здійснення; побудова стосунків, вироблення у клієнта прив'язаності до марки та бажання повернутися за новими покупками).

Завдання щодо розвитку національної системи електронної комерції. Основними завданнями щодо розвитку національної системи електронної комерції і забезпечення широкого доступу до неї в Україні повинні стати:

• створення в найкоротші терміни належних економічних, правових та інших умов для забезпечення широкого доступу громадян, навчальних закладів, наукових й інших установ і організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів діяльності підприємництва в мережі Internet;