Розділ «8.4. Особливості розвитку електронної комерції в Україні»

– більша відкритість компаній до споживачів.

Для активного включення України в міжнародний електронний бізнес необхідно вирішення таких завдань:

– активне впровадження базового устаткування, телекомунікацій та комп'ютерів, у тому числі й у сільській місцевості, що забезпечить розширення комп'ютерної грамотності населення і належний рівень розвитку інфраструктури;

– стимулювання швидкого розвитку інфраструктури мережі: розвиток інтернет-магазинів, мережних бізнес-структур, операторів мережі та створення декілька великих вітчизняних Інтернет-порталів;

– навчання професійним і загальним навичкам роботи в Інтернеті на всіх рівнях освітньої системи, включаючи держслужбовців;

– розвиток внутрішнього споживчого ринку, підвищення купівельної спроможності шляхом досягнення стабільного економічного росту.

Проблеми, які перешкоджають повноправному входженню е-комерції України в світову систему. Розглянемо проблеми, які певним чином перешкоджають повноправному входженню електронної комерції України в світову систему та наведено можливі шляхи їх вирішення.

А. Проблема недостатнього економічного потенціалу. За роки української незалежності економіка ще не встигла достатньо зміцнитися. Вона в значній мірі залежить від інших країн. Консервативна структура економіки, низький рівень упровадження інновацій, недостатній рівень іноземних та внутрішніх інвестицій, низький рівень та якість індивідуальних послуг, що надаються населенню, – все це не створює придатного ґрунту для розвитку електронної торгівлі та інтернет-технологій у цілому.

Як відомо, для успішного розвитку електронної комерції товарами й послугами необхідні три умови. По – перше, наявність потенційної купівельної аудиторії – критичної маси користувачів Інтернету (починаючи від 10-12% кількості населення країни). По-друге, наявність у населення електронних грошей – грошових засобів на банківських рахунках (картки, що керуються за допомогою найбільш популярних світових платіжних систем). По-третє, дешеві системи доставки товарів покупцям.

Так, в Україні користувачі Інтернету становлять не більше декількох відсотків від кількості населення. В обороті безготівкових грошей участь населення незначна. Кількість власників кредитних карток ще менша кількості активних користувачів

Інтернету. Системи ж доставки матеріальних цінностей або дуже дорогі, або ненадійні (як національні).

Шляхи вирішення проблеми. До вирішення цієї проблеми необхідно підходити комплексно. Немає сенсу активно вкладати кошти в розвиток цього сектора, поки не буде оздоровлена та зміцнена економіка України в цілому. Уряду необхідно вживати комплекс заходів для досягнення макроекономічної стабілізації:

а) оптимізація відносин у податково-бюджетній сфері та реалізація переходу від фіскальної до стимулюючої функції податкової системи, недопущення посилення податкового тиску на суб'єктів ринку. Необхідно розробити систему податкових пільг у галузі розвитку інтернет-технологій та стимулювання інтернет-комерції;

б) активізація інвестиційної діяльності, сприяння зростанню припливу прямих іноземних інвестицій у сектор електронної комерції; активізація взаємодій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і суб'єктів господарської діяльності з метою поліпшення інвестиційного клімату в Україні;

в) створення сприятливих умов на шляху розвитку малого та середнього бізнесу, спрощення процедури отримання документів дозвільного характеру; застосування пільгових ставок на оренду державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва незалежно від виду його господарської діяльності.

Б. Недовіра користувача до інтернет-ресурсів. Одна з проблем ведення електронного бізнесу – захист інформації. Користувач повинен стежити за тим, щоб on-line-платежі в мережі Інтернету, так само, як і введення інформації про утримувача картки, проходили за захищеним протоколом зв'язку. Не менш важливу роль відіграють ризики, які виникають з переходом до інтернет-шопінгу: ризик крадіжки даних кредитової картки при здійсненні з її допомогою електронної покупки, ризик шахрайства продавця через недостатню захищеність інтернет-покупців.

Шляхи вирішення проблеми:

• внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" щодо загальних вимог до порядку купівлі-продажу товарів та послуг через Інтернет;

• забезпечення належного рівня захисту прав споживачів, тобто інтернет-покупців, шляхом розроблення плану дій щодо державного ринкового нагляду і захисту прав споживачів на засадах кращого міжнародного досвіду.

В. Недостатній рівень державних гарантій та правових норм.