Розділ 1. Предмет, завдання, основні поняття логістики

Важливо відмітити, що розрахунки з українськими постачальниками здійснюється заводами по факту постачання, а з російськими та іншими зарубіжними — на умовах передоплати. Ряд вироблених комплектуючих завод продає своїм постачальникам, які використовують їх у відповідному виробництві продукції. Цю продукцію завод знову закуповує для виробництва автомобілів. Іншими словами, між деякими постачальниками та заводами існують взаємозаліки по поставкам. Для скорочення витрат, пов'язаних із закупками, завод здійснював роботу по розміщенню виробництва ряду комплектуючих на місцевих підприємствах і навіть фінансував за рахунок власних засобів організації такого виробництва. Однак закуплені таким чином комплектуючі нерідко мали низьку якість та високу ціну. Крім того, поставки часто зривалися через нестабільну ситуацію в країні.

Щоб підняти якість випущених автомобілів, забезпечити ритмічність та надійність їх виробництва, заводом були підвищені вимоги до постачальників. Ці вимоги стосувались як жорсткого контролю ними якісних показників комплектуючих виробів та матеріалів, що постачаються, так і виконання умов та строків поставок. З тими, хто не зміг відповідати висунутим вимогам, довелося розійтися. Наприклад, замки запалювання, які постачались Луганським верстатобудівним заводом, тепер виробляються на Дмитрівському агрегатному заводі. Волинський завод "Металінвест" освоїв виробництво ступиць, які раніше постачалися Лозовським ковально-механічним заводом. Крім того, у зв'язку з модернізацією "Таврії" (більше 200 технологічних змін) була змінена і розширена номенклатура матеріалів та комплектуючих, що постачаються. Це обумовило необхідність нових постачальників.

Активно працює управління продажу та служба маркетингу заводу: постійно проводяться акції, які стимулюють ріст продажу автомобілів, розроблені системи знижок, введені дисконтні картки, надається цілий перелік додаткових послуг при купівлі автомобіля. Це можливо завдяки постійним дослідженням національного ринку автомобілів та пропозицій споживачів.

За даними досліджень, витрати на логістичні функції (розвантаження—навантаження, транспортування, складування та ін.) складають біля 40 % у сфері закупівель, 10 % — у виробничій сфері та 50 % — у сфері збуту. У зв'язку з цим заслуговує уваги ідея створення на підприємстві логістичної системи, яка об'єднує сферу постачання, виробництва та збуту. Така система має на увазі концентрацію взаємопов'язаних функцій по закупівлях, складуванню та перевозкам під єдиним керівництвом. На відміну від старих методів ізольованого управління логістична система повинна забезпечувати скоординоване управління вхідними, внутрішньовиробничими та вихідними матеріальними потоками підприємства.

Як відомо, зараз план реструктуризації передбачає значні зміни (скорочення штатів, зниження зарплатні та інші непопулярні заходи) для прискорення процесу передачі власності новому власникові, який напевне, стане компанія "Дженерал Моторс". За участю та підтримки корейського уряду цей крок забезпечить надійний захист постачальників "ДЕУ Моторс", стабільний потік матеріалів та комплектуючих для виробництва запланованої кількості автомобілів. Можна припустити, що у нового власника з'явиться можливість вкладення фінансових коштів для упровадження методів логістики та створення згаданої логістичної системи на підприємстві. Це може суттєво вплинути на організацію виробництва. Його гнучкість та адаптованість до змінних умов ринкового середовища, оптимізувати витрати на виконання логістичних операцій та підвищити конкурентноздатність підприємства в цілому.

Наведений досвід логістчного підходу заслуговує уваги та може бути використаний в організації туристської діяльності та забезпеченні туристів продуктами харчування, одягом, взуттям, а також сувенірами без перебоїв із мінімальними трудовими, матеріальними та фінансовими витратами.

1.5. Концепція і структура логістики

Досвід розвинутих країн у сфері підвищення ефективності матеріального виробництва свідчить про те, що одним із основних інструментів зміцнення позицій на ринку є використання концепції логістики в організації економічної діяльності підприємства. В сучасному розумінні логістика охоплює як безпосередньо виробництво, так і сферу планування і управління всією діяльністю підприємства в ланцюжку "постачальник—виробник—споживач".

Логістика проголошує пріоритет споживача, тобто 100% виконання договірних зобов'язань, високий рівень сервісу. Водночас застосування логістичних рекомендацій вигідне постачальникам. Так, на підприємствах "Форд" використання системи "точно в строк" дало можливість за два роки скоротити запаси на 40 %. За даними проф. А. Смєхова, реалізація основних положень логістики дає можливість скоротити витрати на транспортування і збереження продукції на 15-20 %, зменшити рівень запасів на 50 %, знизити тривалість робочого циклу на 50-70 %.

Отже, логістика гармонізує інтереси постачальників і споживачів. Концепція логістики базується на таких принципах:

1. Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача як єдиного матеріального потоку. Елементи, що формують матеріальний потік підприємства, технологічно пов'язані, а витрати, обумовлені ними, економічно залежні. Це означає, що зміни в одному із видів діяльності впливають на інші, а спроби зниження окремих витрат можуть призвести до більш високих сукупних витрат.

2. Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негативно відбитися на роботі виробничо-координаційного відділу, безвідповідальність якого, у свою чергу, дезорганізує діяльність служби збуту. Прагнення оптимізувати роботу виробничих підрозділів може призвести до перевантаження складів одним видом продукції і невчасного забезпечення іншим. Низькі витрати на транспортування можуть стати гарною метою, якщо транспортна служба намагається її досягти, не приносячи в жертву швидкість і надійність доставки, якщо не буде потрібно збільшувати витрати на утримання запасів. Чим більший обсяг партії деталей, що запускаються у виробництво, тим менші витрати на переналагодження устаткування. Проте витрати на збереження незавершеного виробництва збільшуються. Навпаки, зі зменшенням обсягу партії витрати на збереження запасу знижуються, а витрати на переобладнання збільшуються. Розміщення виробничих потужностей, складів, пунктів технічного контролю впливає на транспортні витрати. Основною характеристикою матеріального потоку підприємства є безперервність. Протягом усього технологічного циклу постачання продуктів кожен його учасник повинен забезпечувати споживачів за принципом "точно в строк", але ці дії мають супроводжуватися мінімальними сукупними витратами, пов'язаними з рухом.

З огляду на зв'язок між стадіями, що формують матеріальний потік підприємства, його між функціональний характер і беручи до уваги цільову спрямованість, логістика передбачає використання організаційно-управлінських механізмів координації — логістичних систем.

Організаційний механізм, пов'язаний із досягненням достатнього рівня інтеграції за допомогою відповідних перетворень у структурі управління підприємством. Організаційна структура може бути різною і залежати від характеру продукції, що випускається, кількості її споживачів, матеріаломісткості, від розміру підприємства і т. д.

Управлінський механізм, пов'язаний із впровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування постачання, виробництва, збуту, збереження і транспортування як єдиного матеріального потоку.

3. Впровадження логістичних систем — організаційно-управлінських механізмів координації дії спеціалістів різноманітних служб, які управляють матеріальним потоком. Поняття "логістична система" вживається щодо органів управління і характеризується двома ознаками. З одного боку, логістична система — це організована множина структурних елементів, що функціонують для досягнення єдиної цілі, з іншого боку — план, за допомогою якого суб'єкт управління прагне її досягти.

Логістична система — це організаційний механізм, що перетинає функціональні межі підрозділів підприємства (за допомогою гнучкої координації) і спрямовує їхні дії на досягнення мети логістики.

Підрозділ відповідає за виконання всього набору видів діяльності, пов'язаних із матеріальним потоком і необхідних для задоволення попиту споживачів, — від вибору постачальників до надання послуг. На чолі підрозділу стоїть менеджер матеріального потоку, що формулює оперативні цілі, усуває конфлікти, відповідає за вдосконалення системи і кінцеві результати її функціонування. Як важливий елемент ієрархічної структури управління він підпорядковується першому керівнику підприємства. Поряд із поняттям "управління матеріальним потоком" спеціалісти виділяють ще два терміни — "управління матеріалами" і "управління розподілом". Перший стосується руху матеріалів у межах підприємства, другий — розподілу готової продукції серед споживачів. У рамках підрозділу з управління розподілом об'єднуються пов'язані з рухом функції, які знаходяться в "економічному просторі" між крайньою межею виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розміщених на території підприємства складів збуту, і сферою споживання продукції, що постачається.

Таким чином, підрозділ з управління матеріалами — це організаційний механізм зниження витрат, які виникають, в основному, на етапах постачання і виробництва, а підрозділ з управління розподілом — аналогічний механізм зменшення витрат, але вже в сфері збуту. Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу базуються на розчленуванні матеріального потоку і е окремими випадками загального управлінського рішення. Його доцільно рекомендувати підприємствам, які незалежно від виробничого профілю стикаються з проблемами, пов'язаними з координацією дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік.

Розглянуті організаційні форми успішно зарекомендували себе в промислових корпораціях США. Перехід до ринкової економіки й об'єктивні потреби виробництва зумовлюють можливість створення аналогічних інтегрованих підрозділів на вітчизняних підприємствах.