Розділ 7. Навантажувально-розвантажувальні роботи та механізми у логістичних операціях туристського комплексу

Електронавантажувачі ЕП-108 і ЕП-106 відносяться до групи сучасних підйомно-транспортних механізмів, які працюють без застроплення і відстроплення контейнерів, що сприяє скороченню трудомісткості навантажувально-розвантажувальних робіт.

Електронавантажувачі цілком забезпечують виконання всього комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт: розвантаження навантажених контейнерів, доставлених безпосередньо з полів постачальника автотранспортом, подачу контейнерів на контейнероперекидач, штабелювання, дештабелювання навантажених порожніх контейнерів, навантаження їх на автотранспорт та ін. Для польових умов вибраний навантажувач ПЕ-08 тому що, по-перше, більшість фермерів мають у своєму розпорядженні трактори "Беларусь", по-друге, умови пересування по ґрунтовим дорогам вимагають високої прохідності і, по-третє, трактор можна використовуючи для буксирування обмінних напівпричепів і причепів від місць завантаження до майданчиків перечеплення і доріг з твердим покриттям у період бездоріжжя.

Таблиця 7.1. Основні типи підйомно-транспортних механізмів та їх технічна характеристика

З метою визначення повного комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт у процесі дослідження були вивченні всі етапи переміщення плодоовочевої продукції на підприємствах постачальника, оптової і роздрібної торгівлі, а також пунктах перевантаження. Обсяг і послідовність виконання операцій на кожному етапі знаходить відображення в логістичних варіантах у вигляді графічних аркушів.

Поточні витрати на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт при транспортуванні плодоовочевої продукції розраховуються за такою формулою:

Однак, при визначенні витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи необхідно враховувати витрати праці не лише на операції по навантаженню (розвантаженню) транспортних засобів у початкових і кінцевих пунктах, що є тільки незначною частиною загального комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт, а на всі операції, у тому числі й з порожньою тарою, на всьому шляху руху товарів.

Визначенню витрат на навантажувально-розвантажувальні і транспортно-складські (НРТС) роботи по переміщенню товарів повинна передувати робота по складанню карти (варіанта) логістичного процесу від початкової (потокової лінії постачальника) до кінцевої (руки покупця) операції.

При цьому не рекомендується збільшувати НРТС операції до "навантаження", "розвантаження" тощо, натомість слід деталізувати всі логістичні операції в логістичних картах.

Така деталізація дозволяє найбільш повно врахувати весь обсяг робіт, що виконуються, за часом, трудомісткістю, і завдяки цьому одержати достовірні дані про фактичні трудові витрати у логістичному процесі, що розглядається.

Для складання логістичних карт науковою класифікацією передбачено розподіл процесу на сім основних укрупнених груп. Кожна з груп, в свою чергу, складається із багатьох операцій, послідовність, характер і кількість яких залежить від використовуваної технології товароруху. Характеристика логістичних варіантів по етапам логістичного процесу та класифікація показані в таблиці 7.2. Приклади логістичних карт приводяться в розділах 10 та 11.

При виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт повністю або частково механізованим способом, в якому беруть участь різні підйомно-транспортні механізми, крім експлуатаційних витрат, необхідно враховувати і капітальні витрати.

Капітальні витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи визначаються за наступною формулою:

Вартість механізмів прийнята по прейскуранту, а коефіцієнт змінності для підприємств промисловості і складів туристського комплексу — 2,5 (переробка вантажів виконується цілодобово).

Цифрові значення зазначених параметрів прийняті за фактичними даними постачальників, оптових підприємств і станцій залізниць.

Норма виробітку механізмів прийнята за фактичними даними учасників транспортного процесу:

• у постачальника — 150-200 операцій/зміну;

• в оптовій ланці — 150 операцій/зміну;

• у роздрібній ланці — 100 операцій/зміну;

• на станціях залізниць — 250 операцій/зміну;

Таблиця 7.2. Коротка характеристика логістичних варіантів транспортування від постачальників до споживачів