Розділ «VIII»

— А далі?

— А далі було таке. Милій повернувся до Бакоти, показав Світозару королівську грамоту, перебрав у того правління, і Світозар повернувся у Холм. Не встиг він з дружиною сховатися за найближчими пагорбами, як Милій відчинив перед Куремсою ворота і знову впустив монголів у місто.

— Уявляю, як розгнівався король Данило!

— Не уявляєш! Боячись гніву батька, Лев сам напросився знову у похід. Далі все повторилося, як і минулого разу. За винятком того, що Лев не став вести полоненого Милія у столицю, а наказав здерти з нього шкіру у Бакоті. Не знаю вже, коли, але Милій не витримав і віддав душу. Не думаю, що Богові. Світозар знову став воєводою, але боязливого Куремсу замінив Бурундай. Далі ти знаєш: Бакота стала першим містом, яке втратило мури. Світозар повернувся до Лева і після смерті Данила перебрався сюди. Ми зі Златою пішли за ним.

— Але що тут робиться? Якщо ви не просто митниця, то що? І яке наше завдання?

Неждан відповів не одразу. Він налив собі і братові у келихи прозорого червоного вина, надпив:

— Добре вино, французьке. Два роки тому тамтешні купці везли його до Китаю. Не мали чим розплатитися. Залишили декілька бурдюків цього вина.

— Навіщо ви тут? — допитувався Тугар.

— Тут, у Тустані, подалі від допитливих очей князь Лев готує свою відбірну дружину.

— Для чого?

— Щоби в потрібний момент допомогти князю.

— У чому допомогти?

Неждан огледівся, неначе боячись, що його підслухають, і тихо шепнув:

— Стати королем всієї Руської землі.