Розділ «XXIX»

— Якщо ви говорите про намісника, то він, хоч і латинянин, все ж представник Орди, а саме вона звільнила Церкву від податків.

— А ці десятеро, що прибули позавчора? — суворо запитав Григорій, невдоволений тим, що Неждан нагадав йому привілеї, отримані від монголів.

— А ось від них я й хочу застерегти вас, отче.

— Ти про що?

— Мені стало відомо, що тевтонців цікавить ваш монастир.

— І їх також? — здивувався ігумен. — Чого вас так тягне до нас? Та помоліться в церкві, що внизу, і дайте нам спокій!

— Я-то помолюся, тільки не думаю, що німці задовольняться цим.

Григорій перехрестився, неначе відгороджуючись від небезпек.

— Бог не залишить свою обитель на поталу, — сказав він і продовжив свій шлях, залишивши Неждана самого.

А руський намісник продовжував стояти, розмірковуючи, що, можливо, дійсно тевтонці не такі, щоб зважитися на подібне.

Але вже наступної ночі події показали, що тевтонці, однак, саме «такі». Повний місяць освітлював теплу літню землю, отож темряви майже не було — зачаїлась між дерев. Саме такої місячної ночі Неждана розбудили.

Спочатку він нічого не міг зрозуміти. Перед ним стояла людина у чорній рясі і скоромовкою намагалася щось пояснити.

— Зажди! — зупинив його Неждан. — Заспокойся і поясни, що сталося.

— Мене послав ігумен Григорій, — дещо повільніше, але все ж нетерпляче заторохтів чернець.

— Слухаю.

— На монастир напали якісь люди!

Сон неначе рукою зняло. Неждан миттєво оцінив ситуацію і зрозумів, що вона кепська.

— Розбуди мого брата Тугара і скажи, щоб він озброєний чекав на мене біля підйому до монастиря, — розпорядився Неждан.

Чернець побіг виконувати наказ, а Неждан швидко одягнувся, ухопив у праву руку меча, в ліву щит і також вибіг із будинку. Про щось думати було ніколи. Русич перебіг невеликий майдан, що розділяв його будинок від помешкання Руерга, підбіг до дверей і став гатити у них руків’ям. Неждан не сподівався, що госпітальєр швидко прокинеться, але майже одразу двері прочинилися, й на порозі з’явилася темна постать Руерга. Не давши тому отямитися, русич випалив:

— Тевтонці напали на монастир!