Ратники князя Лева
Шварно усміхнувся.
— Закликає молитися. Тільки підозрюю, не за моє здравіє, а за мою грішну душу. Відчуваю, Леве, що сила поволі залишає мене. І навіть не поволі. Вчора я почувався ще не так погано.
— Добре, що ти послав за мною, брате. Мстислав прибуде також? А дядько?
Шварно похитав головою.
— Я закликав одного тебе.
— Чому не інших? — здивувався Лев.
— Бо я хочу віддати тобі свою корону, — була відповідь.
Наступний розділ:
XXIII
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ратники князя Лева» автора Лущик П.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXII“ на сторінці 5. Приємного читання.