— Я також так думав...
Шварно замовк. Лев бачив, що розмова виснажує брата, і хотів було перервати її, але хворий заговорив знову:
— Не слід відкладати розмову на потім, — сказав Шварно, вгадавши думки Лева. — Його у мене може й не бути. Тройден приїхав сам, якщо не рахувати чотирьох охоронців. Ми поговорили. Тройден хотів знати, що я робитиму, якщо польські князі знову захочуть, щоб Пржемисл віддав їм у володіння Литву. Я відповів йому, що мене не цікавлять подібні чутки і навіть якщо це правда, я не допущу, щоб у моїх володіннях моєю ж землею розпоряджався будь-хто.
— А що на це відповів Тройден?
— Тройден сказав, що до нього доходять чутки, — і він готовий вірити їм, — про пильний інтерес тевтонців до литовських земель. Деякі князі, особливо ті, що живуть на пограниччі з лицарями, готові знову віддатися на милість Отакару. Таким чином вони і важкої опіки тевтонців позбудуться, а заодно і за рахунок литвинів примножать свої землі.
— А навіщо миритися? — не зрозумів Лев.
До нього поволі почала доходити причина появи Тройдена у Холмі.
— Він забажав, щоб я не заважав йому укріплювати північні землі, на випадок, якщо тевтонці і поляки все ж нападуть на нього, — сказав Шварно.
— Тобто щоб ти дозволив йому чинити у себе в Кярнаве[22], що він хоче? — припустив Лев.
— Я також про це подумав, — підтвердив Шварно.
— І що ти?
— Відповів йому, що у мене достатньо сил, щоб відбити не лише німців, але й монголів разом з усім їхнім Сараєм. Я бачив, що Тройдену це не сподобалося, але виду він не подав. Потім я влаштував прощальний обід, і Тройден поїхав.
— А потім ти занедужав... — закінчив Лев.
Шварно деякий час дивився на брата.
— Їжа на столі була своя, — сказав він.
— І Тройден, що приїхав Бог знає звідки, не привіз із собою навіть бочечки вина? — здивувався Лев.
— Вино було. Але пили ми його разом.
— Це ще нічого не значить. Пам’ятаєш соломоничів, що колись допомагали батькові? Наш із тобою далекий родич...
— Едуард? — запитав Шварно.
— Едуард. Він розказував про хитрощі, до яких вдаються люди, щоб отруїти ворога. Твій гість може навіть пити з тобою з однієї чаші, а отруїшся ти один, — сказав Лев. — Що каже лікар?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ратники князя Лева» автора Лущик П.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „XXII“ на сторінці 4. Приємного читання.