TextBook – Та ні конюхів, ні садівників, нікогісінько. Усі порозбіглися. Ну, не собачі душі?.. А в’язні грюкають ланцюгами об стіни, мов що чують, – говорив Микита Фрикові, ідучи з-за будинку.
– Мейн-ґот!.. Я, мабуть, почну лякатися, – промимрив Фрик.
Три дідугани, що пленталися за ними, теж злякано озиралися навкруги.
– Нічого боятися. В’язниці не розіб’ють, – заспокоїв Микита управителя.
У ту хвилину щось застукотіло в хвіртку біля брами. Фрик аж присів з переляку.
– А хто там?.. Хто?! – запитав Микита. Він швидко збіг по драбині на стіну, перехилився й слухав. – Та хто там бубонить?..
– Це я! Це я! Микито! – гукав за брамою Петруня.
– А, ти, старий! Чорти тебе десь тягали! Ти сам, чи ні?!
– Я сам! Я сам! Кажу тобі – я сам!
– А заприсягнися, коли сам!
– Та щоб я луснув! Крізь землю провалився... Щоб мене П’ятінка дев’ята покарала! Святий Микола втопив. Святий Ілько з громовиці вбив!.. Щоб Дух Святий дихати не дав. Кахи, кахи! Тьху, кат його візьми!
– А чи впустити його, Фрику Карловичу?.. Старого Петруню? – запитав згори Микита.
– О, так. Пустити треба, – дозволив управитель.
Микита зліз долі, підійшов до хвіртки, прислухався й одчинив.
– Ось я! – сказав Петруня, входячи в двір з кошиком у руці.
Дмухнув вітер у розчинену хвіртку і погасив каганця. А услід за Петрунею хтось ще вскочив у двір і промовив удаваним товстим голосом: «А ось і я!»
– А хто це?! – крикнув Микита, грюкнувши хвірткою і швидко засунувши засува.
– А-я-яй! – злякано скрикнув Фрик.
– Ой, ой! Ох! Ох! – застогнали дідугани-прислужники.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Незвичайні пригоди бурсаків» автора Товстоніс В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Серед ворогів“ на сторінці 1. Приємного читання.