Розділ «Турботний день»

Минула ніч гаразд, нічого не трапилося. Ранком заходилися ховати придушених муром в’язнів та Петруню з Іванихою.

Минав і другий день, а звісток ніяких – ні гарних, ні поганих. Нудилися люди, балакали про те, щоб іти з двору та щось думати. Григор та Василько умовляли людей, щоб вони не бентежилися, а ждали кого треба, хто поведе всіх. Люди заспокоювалися, але ненадовго.

Уночі знайшлися такі люди, особливо з псарів, що потай зломили колодки на дверях льоху з медами та горілкою і почали пити самі й напувати нишком усіх охочих, а далі кинулися усі до того льоху і пили досхочу.

Проґавили оте вартові, бо Ярема заснув утомлений, Григор та Василько з бурсаками були біля брами, а моторний циганчук подався на підслухи, щоб знати, що робиться навкруги поза двором. Уже тоді довідалися про пияцтво, коли трохи не всі люди були п’яні і зняли гармидер. Нічого робити з п’яними, бо в п’яного дурна воля, п’яна голова весела й заможна й вільна, а часом задерикувата й люта.

Удержалася від пияцтва тільки молодь, що була запродана чужим панам та повернулася; не пили й ті, що були з Яремою. А решта – від старого до малого – перепилася чисто. Спершу були всі веселі, співали, танцювали та цілувалися, а потім почали пригадувати один одному минуле та сваритися, а далі й битися почали. А після того вже вдосвіта всі мов очманіли попадали й поснули, де хто знайшов собі місце.

Щоб надалі уникнути цього лиха, довелося вартовим знищити меди, потовкти сулії та побити бочки з горілкою.