– Та хто ж це воно? – питав Петруня.
– Кажу вам – я! Дон Грегуар, сеньйори! – сказав жартливо Григор.
– А, щоб ти був пропав! Отак проскочив! Он воно як небезпечно одчиняти хвіртку... Чого ж ти не гукав? – запитав Микита.
– Ти б мене не впустив, хоч би як я присягався. Поки Петруня вигукував усіх святих, то я в той саме час підійшов до хвіртки. А де ти пропадав, Петруню? Ми з тобою, з дозволу ясного пана, добре таки смикнули. Я спав на леваді в кущах, а ти де?
– Я в млині! – буркнув той, постановивши біля хвіртки свого кошика.
– П’яниці чортові! Вони пили та спали, а ти дивись скрізь та пильнуй, – промовив сердито Микита.
З-за рогу будинку блиснуло світло, з’явився Борис, несучи ще каганця та три шаблюки під пахвою.
– Чого ви тут зняли гармидер біля брами? Ось я знайшов у кущах три зв’язані шаблюки. Хтось, мабуть, наготував та не встиг винести з двору. Хто їх украв з комори? А ці звідкіль тут узялися? – дивлячись на Петруню та Григора, запитав Борис.
– Та тільки що прийшли, – сказав Микита.
– Ну, нехай Петруня свій, певний, а ти чого покинув своїх бунтівників? – запитав Борис Григора, дивлячись йому пильно у вічі.
– Що ж я тобі скажу? Доволі того, що я тут, – одповів байдужо Григор.
– Ми бачимо, що ти тут. А чого ти тут, коли твої прихильники щось там надумали?.. Я знаю отих привідців, оту сліпу, що її давно вже треба втопити, та цигана Ярему. Отож вони твої однодумці.
– Нехай вони мої, коли тобі так треба.
– Ми ще побалакаємо з тобою, – сказав суворо Борис. – Ану, ви, старі! – звернувся до старих прислужників. – Ось нате вам шаблюки.
– Хм! Нащо це мені? Що робити? – зашавкотів дідок, приклавши до вуха руку, щоб чутно було.
– Рубатимеш! – крикнув йому на вухо Борис.
– Рубатиму?.. Кого й що рубати?
– Людей!.. Чортів! – закричав сердито Борис.
Почувши слово «чортів», дідок перехрестився, а за ним ті два.
– Кого-кого? От ще стара й глуха бенеря! – сердився Борис, стромляючи в руки дідам шаблюки. – От і воюй з отакими. Постанови їх біля отих воріт! – звелів Микиті. – А потім принесеш мішечок з порохом та кулями набити гармату.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Незвичайні пригоди бурсаків» автора Товстоніс В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Серед ворогів“ на сторінці 2. Приємного читання.