Розділ «Бенкет»

– За вченого й мудрого філософа Сократа і двісті різок мало, ваша ясність. Це ж його вчена тінь образиться. Царів сотні, а він один великий, – сказав Григор.

– А коли він, отой Сократ, не був царем, а якийсь там учений, то... то не записуй зовсім, – звелів Борисові князь.

Той зарізав ножем на пужалні щойно накарбоване.

– Плювати нам на вчених. Учені – то є перші бунтівники в світі, – зауважив князь. – Ми краще вип’ємо за всіх царів.

Пани спорожнили кубки.

– Ге-ге, ласкавий князю, це ви нас почастували надто міцним напоєм, – сказав гість з вусами.

– Ви ж бачите, взялася мохом сулія, пробувши чверть віку в схованці, – зазначив з пихою князь.

– Нехай живуть вино й жінки. Вони веселощі й насолода наша! – вигукнув сп’янілий гість без вусів.

– Танок! – сказав князь.

Петруня вийшов з альтанки і махнув двічі рушником у той бік, де були музики; вони заграли гучно й швидко до танців, а з кущів, що з боку альтанки, вибігло двоє дівчат у гарних блискучих убраннях, подібних до убрання Іванихи; вони, вклонившись панам, почали танцювати. Після них усі дівчата водили короля, співали й танцювали. Пани-гості повставали із стільців і, дивлячись на танки, притупували ногами.