— Нормально?
— Більше ніж... — розгублено протягнув той.
— Тоді я повинна мати докази достовірності вашої інформації. Багато чого про цю людину я знаю, тож говоріть правду, аби ми з вами дружили й надалі.
— А що вас цікавить?
— Усе, що знаєте.
— Ну, наскільки мені відомо, цей чоловік... Олег... забув як по батькові. Можу уточнити.
— Ні! — вигукнула Ірина. — Не треба. Нікому нічого. І боронь Боже комусь, що я цікавилася. Тільки те, що знаєте самі.
— Гаразд. Нехай буде просто Олег. Він живе десь недалеко, бо завжди бере у нас поповнення для мобілки. Вчитель — це точно, тому що «натаскує» мого двоюрідного брата з математики та фізики. Брат до університету вступатиме. Вже рік займаються. Тітка казала, що Олег нормально вчить. Я там рідко буваю. Дядько у мене «продвинутий», самі розумієте, такі від родичів осторонь тримаються. А з Юрою, ну, братом, іноді бачуся. Що ще... навіть не знаю.
— А більше нічого й не треба, — опановуючи себе, мовила Ірина. — Я хочу його побачити. Як це зробити? Ні, не зустрітися з ним, а просто подивитися на нього збоку. Хочу, щоб ви мені його показали.
— Ну... — замислився хлопець, — він приходить регулярно. Зо два чи три рази на місяць. Але хто ж його знає, коли він буде знову? Хіба... Можу зателефонувати до брата буцім за якоюсь потребою та дізнатися, коли той займається з репетитором. Тоді залишиться стати біля будинку і чекати.
Дихалось однаково часто, хоча в грудях помалу заспокоїлось. Отакі бувають повороти. Дякую тобі, Алю. Жодного з тебе толку, якщо чесно. Але цього разу...
Наче почувши Ірину за десяток «кеме», зателефонувала Альбіна.
— І де ти пропала? Де ти і де мій стартовий пакет?
— Пробач, красуне, — зітхнула Ірина. — Не буде у тебе стартового пакета, принаймні сьогодні.
— Ну то біс із ним! А ти де?
— Мене також не буде.
— Що?! Ти здуріла? Як це: не буде? Ми ж вирішили! Я півдня готуюся! А людям що скажу?
— Яким людям? — не зрозуміла Ірина.
— Мальованим! У нас мали бути гості.
— Замість Валерія? Ну, ти у своєму стилі, подруго. Про гостей ми взагалі не говорили. Тож пояснюй їм сама.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гра у три руки» автора Волков О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VII“ на сторінці 4. Приємного читання.