Розділ «XIII»

— Кажуть, буває таке... — його обличчя посів загадковий вираз. — Щось подібне, здається, є у когось із класиків. Ну, тобто, аналоги відомі. Не ми перші.

Обоє засміялися.

— Завтра — важкий день, — видихнула Ірина. — Якщо зараз рішуче не встану, можуть накритися важливі справи.

— Не кажи... — скрушно похитав головою Олег.

— Я поїду. Поки дістануся...

— Ще прийдеш?

— А ти хочеш? — уточнила вона.

— А ти не бачиш...

— Гаразд. Вважатимемо, що бачу. А ти взагалі яких поглядів дотримуєшся стосовно взаємних прав чоловіків та жінок?

Олег недовго кумекав і законно припустив:

— Ти, треба думати, бажаєш запросити мене у гості...

— Бажаю — не те слово, — щиро сказала Ірина. — От повір: дуже хочу. Ти приймаєш запрошення?

— В принципі... так, — невизначено гмикнув Олег.

— Що означає — в принципі? — насторожилась Ірина.

— Те й означає, — пояснив він, — що загалом не проти і навіть хотів би. Але є купа різних нюансів. Тому... Давай принаймні ще раз побачимось у мене, а там буде видно.

— Ну... давай, — здивовано протягнула Ірина.

— Тебе я чекаю завжди, — підтвердив Олег.

Дивуватися вона припинила вже дорогою додому.

Цей чоловік мав розум, знав життя і був кваліфікованим психологом. Тому не міг не визначити навіть за умов такого нетривалого знайомства її статусу й амбіцій. До того ж, на відміну від своїх попередників у житті Ірини, він був наділений гідністю. Саме нею, а не гордістю та пихою. Тому навряд чи йому було б приємно усвідомити різницю у класі між своїм житлом і тим, куди доведеться потрапити. Та й «Хонді» його, схоже, вже не один десяток років. Чи вистачить йому рішучості й довіри до неї, щоб піднятися вище від обставин такого роду і погодитися з її переконанням, що двом, котрі потребують одне одного, не завадить така дурниця.

Цієї ж миті захотілось Ірині вигукнути самій до себе: «Цікаво, а відколи це ти отак почала вважати?» Вона добре розуміла, відколи. Відтоді, як новорічної ночі натрапила на цю людину в мережах мобільного зв'язку. Це ж він повідкривав їй очі на таке. А сам тепер... думатиме про «нюанси» перед тим, як іти у гості. Ти бач, любий, виходить, не такий уже ти бездоганний! Є й у тебе підводне каміння та комплекси.