Розділ «ЮРКО»

…Гарно…

– Вам подобається книга?

– Менi подобається книга.

– Вiн подумав i взяв її за руку.

– Гарно?

– Гарно.

Вiн сiв бiля неї:

– Гарно?

…Були останнi днi червня, запашнi, в садку куделiв цвiт, летiв.

Зацвiла метелиця – лiтнi курделi.

Держав її руку, вона знизила вiї.

Вiн зрозумiв, i йому забилось серце.

…Проходила лiтня метелиця, а в кiнематографiї грала музика – мiщанський мотив: присмерк, буднi, зажури, як до революцiї.

Пересипались днi, пересипались тижнi: у кошику часу – синi ночi, далекi зорi, рожевi дороги, бузковi ранки.

I прийшла недiля. Наталка сказала:

– Ходiмте на берег Торця.

(Остап пiшов до фабзавкому).

Юрко:

– Ходiмте!

Сказав просто, було не просто.