Розділ ««ЛIЛЮЛI»»

…I побiгла чорна кiшка.

…Товаришка Шмiдт холодно сказала:

– А я думала, ви в парткомi… Товариш Огре гадав, що вiн згорить, i думав несподiвано про Тайгайський мiст i – пiд ним паровики.

Товариш Огре сказав:

– До побачення!

Товариш Шмiдт сказала:

– До побачення!

Але це було так холодно, нiби зима, i непривiтливо, нiби глибока осiнь.

…В головi блукали уривки. «Ясно. Тiльки – ми!»

…На Байкальськiй вулицi товариш Огре бачив великий прожектор, що освiтлював усю вулицю й комольську новорiчну процесiю. Це, безперечно, було грандiозне видовисько. Пливло голубе небо, з рiки пахло баговинням, нiби й справдi баговиння було зимою. За рiку в темряву вiдходила мiська жура.

…А комольцi сурмили в сурми, дзвонили в дзвоники й освiщали вулицю сотнями чарiвних смолоскипiв. За комольцями гудiли натовпи.

…На розi товариш Огре побачив заступника Пупишкiна – товариша Мамочку. Мамочка бiг у трактир до вiрмена.

…Сотнi ватажкiв свiтової революцiї дивились iз будiвель iз наказу виконкому… Але знову була розпроклята тоска.

…Гражданiн, будь ласка, пропустiть!

…Полюбуйтесь, гражданiн, на кощунство…

Сссволочi!

…Iшла бабка напроти комольцiв, напроти попiв-комольцiв, i побачила кадила в комольцiв… Скрикнула! i – впала!

За бабкою карета допомоги не приїхала, бабку пiдвели громадяни.

…З пiвденних кварталiв города пiшов теплий вiтер; тодi комольцi смолоскипи пускали, вогнянi язики на тротуари. Бiля собору, що напроти виконкому, комольцi справляли комольське свято Нового Року.

…Гражданiн, подивiться, яке кошунство!..