Розділ ««ЛIЛЮЛI»»

Ще шумiв трамвай. Льоля подумала, що мадам Фур’є пiде стрiчати Новий Рiк, i їй було шкода француженки, бо Льоля не могла покликати мадам Фур’є стрiчати Новий Рiк у пролеткультi, що на Садовiй, 30.

Льоля попрощалась i пiшла в свою кiмнату, бо вже час було їхати в город. Льоля згадала скриньку з дрiбницями бiля охотного ряду i на тумбочцi пiдручники й французький роман, здається, Гюго, i Анна Каренiна французькою мовою з порнографiчним малюнком на обкладинцi.

…Сидiв некрасивий карлик Альоша, i Льоля йому сказала:

– Ти, Альошо, дiйсно художник. Ти гарно придумав: саме так i кричить паровик, коли вилiтає в степ.

IV

Товариш Огре був на тютюновiй фабрицi – по хронiку. Там його стрiла жiночий органiзатор – товаришка Шмiдт, яку вiн часто бачив у парткомi. Товаришка Шмiдт схопила його за руку й потягла у фабричний клуб.

…От подивiться, як ми будемо святкувати. От подивiться.

…Був зал, в – залi – буфет, а в буфетi – конфети, яблука та iнше. Ще в залi було багато дiвчат-робiтниць iз фабрики, якi вибiгали в зал, пiдбiгали до вiкна, дивились у свiчадо, i вiд них пахло дешевими духами. Потiм дiвчата товпились бiля дверей i питали схвильовано.

– Ще?.. Та де ж вони. Господи…

Вони чекали оркестрантiв.

Ще було: пiрамiди (стояли для краси) з рекламою – «Папiроси тов. Петровскiй» i з рекламою – «Осiннi скрипки».

…Товарищка Шмiдт схвильовано говорила:

– Ну, скажiть щиро: де це в свiтi?.. А може б, хто iнший зробив?

Товариш Огре сказав:

– Ясно. Тiльки – ми!

Товаришка Шмiдт була безмежно рада i рожево-схвильована. Вона побiгла до пiрамiди "тов. Петровскiй" i до дiвчат, що нетерпляче чекали оркестрантiв, i не знала, що їй iще зробити, бо все вже було зроблено.

…А коли товариш Огре зiбрав хронiку, товаришка Шмiдт спитала:

– Ну, а як у вашiм районi? Ви, здається, в Замалайськiм? Тодi товариш Огре почервонiв i збентежено сказав:

– Я – безпартiйний!

– ?.. Ви безпартiйний?