Розділ ««ЛIЛЮЛI»»

…Льоля пiшла й сказала:

– Драстуйте, мадам Фур’є!

– А, це ви, Льолю?.. Харашо! Сiдайте! Здрастуйте!.. Знаю, знаю: у вас Новий Рiк. Це радiсно… А я сюди вже давно приїхала й звикла по-старому. Але це нiчого: Новий рiк – це радiсно… Я буду святкувати i ваш.

Льоля сказала:

– Ви хорошая, мадам Фур’є, i я вас люблю за вашу щирiсть. Мадам Фур’є збентежилась, заметушилась, а потiм не знала куди положити руки.

– Ви, Льольо, мене так схвилювали – i менi соромно, бо я забула про ласку.

Потiм француженка заспокоїлась i грала Льолi якусь маленьку пiсню з Бордо, здається, з департаменту Жiронди. Пiсня була тепла й запашна, але й туманна, як винний город далекої Францiї, як закинутий берег замрiяної Гаронни.

Льоля думала, що йти на Садову, 30, рано: ще не зiбралась студiя, щоб готовитись – генеральне – до постановки пародiї на «Лiлюлi». Льоля слухала пiсню й згадувала гiмназiю й товариша Огре, коли вiн кiнчав унiверситета i коли вони стрiлись на концертi Карузе на гальорцi. Це перший раз. Огре сказав:

– Я люблю Карузе за теплоту в його голосi.

I Льоля тодi подумала, що вiн сказав:

– Я люблю тебе, моя кохана.

Потiм вiн провiв її до самої квартири, i вона цiлу нiч не спала: боялась, щоб товариша Огре не зачепили хулiгани.

…Мадам Фур’є два рази зiграла малесеньку пiсню з Бордо i ще грала. Француженка прекрасно володiла вiолончелею, бо вона була колись у консерваторiї.

…Проходив трамвай повз будинок – це було чути. Ще було чути: бiля Тайгайського мосту гудки. Ще було чути: iде зимою весна.

…У мадам Фур’є була порожня кiмната, i тiльки стояла бiла кровать, а над кроваттю на стiнi бiлий килим iз бiлим лебедем, який хотiв улетiти.

Француженцi на лiвiй щоцi родимка й три волосики на нiй…Тодi Льоля подумала: мадам Фур’є i «Лiлюлi». А потiм подумала про Бордо, про далекий город Францiї. Коли вiолончель стихла, Льоля сказала:

– Я слухаю вiолончель i думаю, що все-таки моїй душi чогось бракує.

Мадам Фур’є сказала:

– Я, Льольо, не скiнчила консерваторiї – i я не передам тонких нюансiв моєї симфонiї.

Льоля сказала: