TextBook Потiм вона замислилась i додала:
– А я була б iнженером. Так, Максе, я була б iнженером.
Макс уважно дивився на неї крiзь синi окуляри, а вона примружувала очi, як кiшка.
Несподiвано:
– Срулiку! Мiй Срулiку!
Втягував шию в плечi й нахиляв голову.
А за стiною знову кричала дитина:
– У-а! У-а!
До Вiвдi прийшла подружка по гiмназiї – Христя. Така задумлива, як вечiрнє небо. Як i завжди, довго мовчала, а Вiвдя стримано чекала. Хвилювалась, що з партiї викинуть – iнтелiгентка. Завжди боялась.
Вiвдя сказала:
– Яка ти жалкенька.
Усмiхнулась:
– Я тобi, як друговi…
…Прийшов зi служби й Макс. Сiв на канапу й довго дивився на Христю з-пiд лоба.
Каже:
– Чого турбуєтесь! Хай викидають.
Христя:
– Ах, – зiтхнула довго й широко. – Уже три роки в партiї.
Вiвдя поралась бiля умивальника й знову примружувала очi – єхидно.
– Тодi не будеш совнаркомовської пайки одержувати. Христя пiдiйшла до столу, взяла в руки книжку, подивилась на неї, погладила її нiжно долонею.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КIМНАТА N 2“ на сторінці 4. Приємного читання.