TextBook А Макс прийшов уже вiд Христi й стояв знову бiля дверей. По дорозi вiн спотикнувся й розбив одно скло вiд окулярiв. Окуляри не здiймав, а тому й вигляд мав незвичайний. Крiм того, вуха його горiли, а в скронях стукало.
Вiвдя не знала, що Макс стоїть за дверима, але була майже упевнена в цiм. Це її дратувало.
Вона знову почала кокетувати.
Вольський:
– Я так не люблю!
– А як ви любите? – i примружила очi.
Сказав:
– Ви мене не перший день дратуєте… Що ви вiд мене хочете?
Вiвдя здивовано:
– Я од вас хочу?
– Так, ви.
Сказав уперто й рiшуче.
Вона:
– Це менi подобається.
Вольський:
– А менi зовсiм не подобається. Як ви хочете вiддатися менi, то робiть це й не мучте Макса, мене й себе.
У Вiвдi загорiлися очi.
– Ви хочете, щоб я вам вiддалась? Добре. Ви знаєте, що за дверима Макс?
Вольський мовчав.
– З умовою, щоб дверi не замикати! Добре?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КIМНАТА N 2“ на сторінці 17. Приємного читання.