TextBook Подивився на неї. Вона дiйсно була блiда й сiра.
– А ви вiзьмiть себе в руки.
– Ха!.. В руки…
Спитав:
– Не можна?
– Нi, не можна. А проте противно, все противно… Ходимо… багато нас… як приголомшенi. Щось треба зробити велике, героїчне, а воно й маленьке несила.
– А ви ще раз спробуйте.
Сказав серйозно.
Вiвдя нервово перекосила обличчя:
– Що там пробувати! Як не пробуй, а все по-старому виходить… Так! По-старому.
Вольський:
– Я б вам порадив, що робити, та ви ж усе одно скажете: агiтацiя.
– Так, краще не треба!
Вона засмiялась.
– Я навiть думала, що мене баба Горпина спасе.
– Це та сама Горпина?.. – спитав Вольський.
– Нi, мабуть, не та, – сказала Вiвдя й задумалась.
Потiм вони декiлька хвилин посидiли мовчки.
Ще хтось гупав праворуч.
А фуга била снiжинками в вiкно. Вольський ще раз спитав про Макса – де вiн?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КIМНАТА N 2“ на сторінці 16. Приємного читання.